1.1 Загальна характеристика Сторожинецької ОТГ

1.1.1. Історична довідка

Сторожинець вперше згаданий у грамоті з 1448. Першими мешканцями поселення були лісоруби. В 1774 році Австрія прилучила до себе Буковину, а з нею — Сторожинеччину. Початок нового століття став початком великих змін, масово прибували австрійці, німці. Почали діяти школи з німецькою, румунською, та українською мовами викладання.

У 1903 році у Сторожинці відкрито приватну гімназію. 21 травня 1904 року Сторожинець отримав статус повітового міста. Торгівля, індустрія, сільське господарство, наука, освіта і культура розвивалися високими темпами.

Банилiв­Пiдгiрний. Справжньою зеленою перлиною громади цілком можна назвати  Банилів-Підгірний (до 1946 року – с. Банила над Сіретом, до 1963 року – с. Банилів). Воно розташоване у передгір’ї Карпат за 25 км від районного центру та за 32 км – від державного кордону.

Бобівці. Про цей населений пункт вперше згадують в архівних документах за 1421 рік. Він розташований у мальовничій місцевості, через яку протікає невелика річка Глинниця. За однією з легенд, назва населеного пункту походить від першого поселенця на ім’я Бобирло.

Давидівка. У передгір’ї Карпат за 18 кілометрів від Сторожинця у південно-західному напрямку розкинулось мальовниче село Давидівка. У минулому населений пункт ще мав назву Давидени. Вважають, що вона походить від імені першого поселенця – вівчаря Давида. Першу згадку про село знаходимо у ХVІІІ столітті. У його адміністративні межі входять хутори Старий Зруб та Новий Зруб.

Комарiвцi. Минуле Комарівців, які розташовані на правому березі річки Сірет, є доволі цікавим і багатим на події, зважаючи, що перша згадка про поселення у цій передгірній місцині є у документі за 1610 рік.

Зруб­Комарiвський. Згаданий населений пункт, який розташований за 14 кілометрів від Сторожинця та за 36 кілометрів від Чернівців, – чи не наймолодший за віком в окрузі. За словами старожилів, у цій місцині почали селитись люди в останній чверті XIX століття. Площа Зрубу-Комарівського становить 1818 га. У селі є 521 двір. Станом на 1 січня 2018 року чисельність жителів села становила 1902 чол. Населений пункт постійно плюсує в природному прирості,  показник якого з 1994 року не падав нижче + 18 чоловік.

Костинці. Костинці розташовані у західній частині Прутсько-Сіретського межиріччя, в передгірній зоні Карпат. У селі є кілька урочищ з промовистими назвами – Остра, Центино, Максимець, Бучма, Штеганівка, Селище, Окопи, Перерваний горб, Підсопигора. Найвищі пагорби – Близниця (480 м над рівнем моря), Горяни (450 м).

Нові Бросківці. Сиве минуле Нових Бросківців нічим особливим не відрізняється від сусідніх Старих Бросківців, адже до 1889 року це був один населений пункт. Місцеві дослідники з’ясували: ініціатором поділу села виступив Іван Іліка, який свого часу близько восьми років перебував на військовій службі при дворі цісаря Австро-Угорщини у Відні. Цісар Франц Йосиф  задовольнив прохання підданого і 9 березня 1889 року підписав відповідний указ про розділ громади Бросківців на дві самостійні адміністративні одиниці.

Панка. Село Панка розташоване за 7 кілометрів від Сторожинця. Через населений пункт протікає річка Сірет, пролягають залізниця Чернівці – Глибока – Сторожинець – Берегомет, шосейна дорога державного значення Чернівці – Сторожинець – Берегомет – Вижниця.

Вперше Панку згадують у документах за 1428 рік. Тодішня його назва – Панковці, а вже з вісімнадцятого століття закріплюється нова – Панка (за радянської влади населений пункт перейменували у Клинівку, а згодом, згідно з рішенням місцевого референдуму у 1991 році, йому було повернуто історичну назву).

Слобода­Комарiвцi

В архівних документах вперше згадується село Слобідка (нині – Слобода-Комарівці) у 1779 році. Населений пункт розташований за 16 км від Сторожинця.

Стара  Жадова. Село Стара Жадова розкинулось серед розкішної мальовничої природи Підгір’я на берегах швидкоплинної річки Сірет та його приток Жадівки і Міхідри. Воно – одне з найбільш старовинних населених пунктів Сторожинеччини. У адміністративні межі старостату входять села Дібрівка, Косованка, Нова Жадова.

1.1.2. Географічне положення та кліматичні умови

Сторожинецька ОТГ межує на сході з Михальчанською, Старо-Бросківецькою, Кам’янською сільськими радами, Велико-Кучурівською ОТГ, Ропчанською сільською радою. На півдні та південному сході з Верхньо-Петрівецькою, Будинецькою, Череською сільськими радами, Чудейською та Красноїльською ОТГ. На заході межує з Вижницьким районом, на півночі з Кіцманським  районом.

Рис. 1.1 Карта Сторожинецької об’єднаної територіальної громади

 

На сьогоднішній день Сторожинецька міська об’єднана територіальна громада є найбільшою об’єднаною територіальної громадою Чернівецької області, як за площею, так і за кількістю населення. Площа Сторожинецької об’єднаної територіальної  громади становить 496,22 км2, кількість населення 38526 чол.