ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ
ПРОДУКТІВ ТА ЗАХИСТУ СПОЖИВАЧІВ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
СТОРОЖИНЕЦЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ
59000 вул. Видинівського 66, м Сторожинець, , тел/фак 2-30-01, е-mail: storozhynetsvetmed@ukr.net, ЄДРПОУ 40345330
27.12.2018 № 24.22-02-08/771 На № _______ від ________
Міському голові
м.Сторожинець
Карлійчуку М.М.
Шановний Миколо Миколайовичу!
На виконання листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області №24.05/02-15-7572 від 17.12.2018, про стурбованість населення питаннями встановлення і експлуатації станцій мобільного зв’язку та впливу електромагнітного випромінювання, що створюється відповідними об’єктами, на життя і здоров’я, просимо Вас розмістити на веб-сайті та інформувати населення доопрацьований та відкоригований, згідно чинного законодавства України, інформаційний блок «Стільниковий зв’язок та його вплив на здоров’я людей» (додається).
Дякую за співпрацю
З повагою
Начальник Сторожинецького районного управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Чернівецькій області М.П. Швед
Рудько, 21480
Мишковський, 21480
До уваги громадян! Стільниковий зв’язок та його вплив на здоров’я людей
Важливе гігієнічне значення для забезпечення належних умов життєдіяльності людини має стан електромагнітної cитуації в населених місцях. У результаті індустріалізації та науково-технічного прогресу кількість і різноманітність джерел електромагнітного випромінювання швидко зростає. В Україні, як і в усьому світі, також спостерігається стрімке збільшення кількості таких джерел – щодня будуються та реконструюються базові станції стільникового зв’язку, дообладнуються та реконструюються телерадіопередавальні центри, об’єкти радіонавігації, радіолокаційні станції (РЛС), станції супутникового зв’язку, активно використовуються бездротові способи передачі даних у мережі Інтернет, встановлюються локальні офісні бездротові мережі тощо. До того ж майже кожен дорослий мешканець та навіть діти щодня користуються стільниковими телефонами та побутовими електроприладами.
Однак найбільшу стурбованість у населення викликають базові станції
стільникового зв’язку (далі – БС), які будуються в безпосередній близькості до місць перебування людини (житлові та громадські будівлі, відкриті території тощо). Звичайно, кожну людину хвилюють питання: «А чи впливає робота БС на здоров’я; що таке базова станція, як вона влаштована, які елементи базової станції випромінюють електромагнітну енергію; який порядок вибору та погодження місця встановлення БС; якими документами регламентується порядок будівництва й експлуатації радіотехнічних об’єктів взагалі та БС зокрема; які безпечні рівні електромагнітного випромінювання для населення прийняті в нашій державі; який принцип дії електромагнітного поля?» тощо.
Як наслідок, через відсутність достатньої інформації, що надавала б відповіді на поставлені питання, щороку збільшується кількість звернень громадян до установ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області з проханням підтвердити правомірність будівництва певного радіотехнічного об’єкту та його безпечність для здоров’я.
З метою реалізації права громадян на достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я, здоров’я населення, а також про наявні та можливі чинники ризику для здоров’я, їх ступінь, яке гарантовано ст. 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», спеціалістами Головного управління підготовлено інформаційний блок, у якому надані відповіді на основні питання, що хвилюють громадян стосовно можливого впливу електромагнітного випромінювання на здоров’я людини та контролю за об’єктами, що є його джерелом, із яким Ви маєте можливість ознайомитися.
Отже, система мобільного стільникового зв’язку складається з базових станцій, поєднаних між собою і центром комутації та контролером за допомогою радіорелейних та дротових каналів, а також зі стільників, у яких міститься абонентське обладнання. Передача інформації між базовою станцією та абонентським обладнанням здійснюється за допомогою електромагнітних хвиль.
BTS – базова станція (встановлюється в центрі або на периферійній зоні стільника)
BSC – контролери
MSC – центр комутації мобільного зв’язку
PSTN – телефонна мережа загального доступу.
Базові станції встановлюються для забезпечення зв’язку на певній території покриття – стільнику. Їх кількість залежить від необхідної зони покриття та кількості абонентів, які користуються послугами оператора зв’язку на заданій території. Для забезпечення постійного зв’язку при пересуванні абонента в просторі БС з’єднуються між собою в єдину мережу за допомогою радіорелейних ліній та кабельних оптоволоконних систем зв’язку.
Принцип дії системи мобільного стільникового зв’язку полягає в тому, що абонент, який знаходиться в зоні дії БС, за допомогою стільникового телефону через радіоканал з’єднується з базовою станцією (BTS 1), у зоні дії якої він перебуває; далі сигнал від BTS 1 через мережу контролерів і комутаторів передається до необхідної БС (BTS 2), що може знаходитися на відстані сотень кілометрів, та встановлюється зв’язок з іншим абонентом.
Типова базова станція стільникового зв’язку складається з технологічного контейнера або пристосованого приміщення для розташування станційного обладнання, металоконструкції для кріплення антен на необхідній висоті (інколи антени встановлюються на існуючих спорудах, якщо вони забезпечують достатню висоту), а також приймально-передавальних та радіорелейних антен. Електромагнітну енергію випромінює не вся базова станція, а лише приймально-передавальні та радіорелейні антени, які для забезпечення більшої зони покриття встановлюються на значній висоті щодо поверхні землі й розташовуються на металевих вежах або наявних спорудах (труби котелень, висотні будівлі тощо).
Виходячи з технологічних вимог побудови системи мобільного стільникового зв’язку, антени завжди направлені таким чином, що основна енергія (понад 90%) зосереджена в доволі вузькому «промені» (подібно до світла від ліхтарика), що завжди спрямований у бік від споруди, на якій знаходяться антени БС. Розташовані поряд будинки також не перебувають під впливом випромінювання БС, оскільки «промінь» завжди спрямовується над сусідніми спорудами або між ними з метою забезпечення якісного зв’язку.
Обробка інформації, що надходить з центру комутації, визначення місця розташування абонента, формування сигналів та багато інших операцій здійснюється за допомогою станційного обладнання, яке розташовується в технологічному контейнері або пристосованому приміщенні.
Окрім станційного обладнання в технологічному контейнері знаходиться кондиціонер, стійки гарантованого електроживлення, протипожежна та охоронна сигналізації, система автоматичного пожежогасіння та інше допоміжне обладнання.
Роботу станційного обладнання БС можна порівняти з роботою системного блоку комп’ютера. Так, у комп’ютері інформація із системного блоку виводиться на монітор, а в базовій станції інформація від станційного обладнання через фідери спрямовується до антен та за допомогою енергії електромагнітних хвиль передається на великі відстані.
В залежності від частоти чи довжини хвилі (ці величини пов’язані між собою) електромагнітні хвилі відносять до різних діапазонів. Хвилі в різних діапазонах різним чином взаємодіють із фізичними тілами. Електромагнітні хвилі з найменшою частотою (або найбільшою довжиною хвилі) належать до радіодіапазону. Радіодіапазон використовується для передачі сигналів на відстань за допомогою радіо, телебачення, мобільних телефонів. У радіодіапазоні працює радіолокація. Радіодіапазон розподіляється на метровий, дециметровий,сантиметровий, міліметровий у залежності від довжини електромагнітної хвилі.
Швидкість поширення радіохвиль у просторі становить 300000 км/с.
Електромагнітні хвилі з вищою частотою належать до інфрачервоного діапазону. В інфрачервоному діапазоні знаходиться теплове випромінювання нагрітих тіл. Інфрачервоні промені використовуються в приладах нічного бачення, а також для вивчення теплових коливань у тілах і допомагають встановити атомну структуру твердих тіл, газів та рідин.
Електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 400 нм до 700 нм належить до діапазону видимого світла. В залежності від частоти й довжини хвилі видиме світло розрізняється за кольорами.
Хвилі з довжиною, меншою за 400 нм, називаються ультрафіолетовими. Людське око їх не розрізняє, хоча їхні властивості не дуже відрізняються від властивостей хвиль видимого діапазону. Більша частота, а отже, й енергія квантів такого світла призводить до більш руйнівної дії ультрафіолетових хвиль на біологічні об’єкти. Земна поверхня захищена від шкідливої дії ультрафіолетових хвиль озоновим шаром. Для додаткового захисту організму природа наділила людей темною шкірою. Також ультрафіолетові промені потрібні людині для продукування вітаміну D. Вони використовуються в медицині для рентгенівської флюорографії. Найвищу частоту й найменшу довжину мають γ-промені, які утворюються внаслідок ядерних реакцій.
Дуже часто радіохвилі порівнюються з так званою «радіацією». Однак таке порівняння помилкове, оскільки радіохвилі належать до спектру неіонізуючого випромінювання і можуть викликати нагрів тканин, а «радіація», радіоактивне випромінювання, належить до спектру іонізуючого випромінювання, яке спричиняє структурні зміни в тканинах та може завдавати суттєвої шкоди здоров’ю людини.
На сьогодні виділяють два види впливу електромагнітного випромінювання на організм людини – це тепловий та інформаційний.
Тепловий – спостерігається при відносно високих рівнях електромагнітного поля та пов’язаний із перетворенням поглинутої електромагнітної енергії в теплову.
Зазвичай процеси терморегуляції в організмі розсіюють вироблене тепло, помітний нагрів тканин можливий за досить високого рівня напруженості електромагнітного поля. Інформаційний – цей вид впливу на сьогодні мало вивчений, однак вважається, що він спостерігається при впливі малоінтенсивних рівнів електромагнітного поля. Поняття інформаційного впливу означає формування біологічного ефекту за рахунок енергії самого організму, зовнішній вплив дає лише поштовх, «інформацію» для розвитку реакції організму.
23 травня 2017 року вступив в дію наказ МОЗ України №266 від 13.03.2017 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року за №625/30493) „Про затвердження Змін до Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань” ДСаНіП 239-96 зі змінами.
Змінами встановлено гранично допустимий рівень ЕМП для РТО, що працюють у діапазонах дуже високих частот та ультрависоких частот, на рівні 10 мкВт/см2 або 6 В/м (було відповідно 2,5 мкВт/см2 або 3 В/м) та скасовано санітарний паспорт радіотехнічного об’єкта (РТО), який донедавна вважався головним документом, що засвідчував відповідність РТО медичним вимогам безпеки для здоров’я і життя людини та надавав право виводити РТО в загально-технологічний режим експлуатації.
Дані санітарні норми і правила містять як норми, так і основні положення гігієнічних вимог до засобів випромінювання разом з методичними вказівками до них та дозволяють регламентувати умови експлуатації і розміщення засобів випромінювання відносно житлової забудови і тим самим забезпечувати охорону здоров’я населення від впливу електромагнітних полів (далі — ЕМП), що виникають у навколишньому середовищі.
Рівень ЕМП на території, призначеній для забудови, в приміщеннях житлових і громадських будинків, лікувально-профілактичних, оздоровчих, дитячих дошкільних і шкільних закладів, в будинках інвалідів і престарілих, в місцях відпочинку, на дитячих і спортивних майданчиках і т.п., не повинен перевищувати ГДР, встановлених визначеними Правилами. З метою захисту населення від впливу ЕМП, яке створюють РТО, встановлюються санітарно-захисні зони і зони обмеження забудови.
Санітарно-захисною зоною вважається територія, де на висоті до 2 м від поверхні землі перевищуються гранично допустимі рівні ЕМП. Якщо рівень електромагнітного випромінювання не перевищує гранично допустимих рівнів, то розміщення та експлуатація радіотехнічних об’єктів ( РТО) допускається на дахах та у приміщеннях житлових, громадських та інших будівель.
Крім того, для підтвердження відповідності РТО вимогам безпеки необхідно проводити розрахунки рівнів електромагнітного поля за допомогою лабораторно- інструментальних замірів.
Відповідальність за дотриманням цих Правил покладається на міністерства, відомства, установи, організації, підприємства, кооперативи та інші юридичні особи і фізичних осіб, які експлуатують, реконструюють або проектують на території України РТО, чи окремі передавальні пристрої, що випромінюють електромагнітну енергію.
Контроль за радіотехнічними об’єктами в т.ч. базовими станціями стільникового зв’язку, що будуються, реконструюються територіальними органами Держпродспоживслужби не здійснюється у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
З питань державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил під час здійснення будівництва або реконструкції зазначених об’єктів необхідно звертатись до Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Найпоширеніші запитання та відповіді
Для чого встановлюються базові станції стільникового зв’язку?
Базові станції встановлюються для забезпечення якісного зв’язку на певній території покриття – стільнику. Їх кількість залежить від кількості абонентів, які користуються послугами оператора зв’язку на заданій території. Для забезпечення постійного зв’язку при пересуванні абонента у просторі БС з’єднуються між собою в єдину мережу за допомогою радіорелейних ліній.
Принцип дії базової станції
Абонент, який знаходиться в зоні дії БС, за допомогою стільникового телефону через радіоканал з’єднується з базовою станцією, далі сигнал через мережу базових станцій передається на відповідну відстань (сотні кілометрів), та встановлюється зв’язок з абонентом, якому Ви телефонуєте.
Чи можна встановлювати базові станції стільникового зв’язку на громадських і житлових будинках та чи можна встановлювати на одному місці більше 1 базової станції?
Дозволяється встановлювати одну і більше БС на громадських і житлових будинках за умови, що сумарний рівень електромагнітного випромінювання не буде перевищувати ГДР, встановлений санітарними нормами.
Чому БС встановлюється саме в цьому місці?
Місце розташування базової станції визначається, виходячи з необхідності забезпечити покриття та якість зв’язку, і зумовлене наявністю приміщень і територій, що відповідають технічним вимогам для встановлення відповідного обладнання.
Чи будуть працювати інші побутові прилади, наприклад, телевізор, без перешкод?
Для операторів мобільного стільникового зв’язку виділяються діапазони частот, які не перетинаються з частотним спектром телебачення. Обладнання базових станцій має сертифікати відповідності та висновки щодо електромагнітної сумісності, які дають право на встановлення обладнання з визначеними умовами користування радіочастотним ресурсом України. Таким чином, вплив на побутові прилади, у тому числі телевізор, – неможливий.