У першому кварталі 2021 року на рахунки суб’єктів господарювання відшкодовано понад 53,9 млн грн податку на додану вартість. Про це повідомляє начальник Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

За словами посадовця в області налічується 77 платників, які декларують бюджетне відшкодування цього податку. Зокрема, впродовж першого кварталу 2021 року ними подано заяв на загальну суму 59,3 млн гривень. Це на майже на 4 млн гривень більше, ніж за аналогічний період торік.

Структура платників які отримали бюджетне відшкодування податку на додану вартість:

 підприємства – експортери продукції складають 68,9 відсотків за кількістю і 81,1 відсотків від суми;

перевізники, які здійснюють міжнародні перевезення в загальній кількості складає 23,3 відсотки, а в сумі 17,3 відсотки;

підприємства, засновані організаціями інвалідів – 3,9 відсотки та 1,2 відсоток відповідно;

на внутрішньому ринку України сума заявки бюджетного відшкодування склала 3,9 відсотків від кількості і 2,0 відсотки від суми .

Але разом з тим- наголошує головний податківець області Віталій Шпак – у першому кварталі в 1,8 рази збільшилася сума упередженого неправомірного відшкодування ПДВ. Торік у січні -березні податківці упередили 1,5 млн гривень, а цього року вже 2,7 млн гривень. Порушення допустили 10 суб’єктів господарювання.

Відповідно до п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року №2947-III із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Згідно з п. 22 Переліку дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» із змінами та доповненнями надано статус гірських.

Водночас п. 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим – 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання.

Однак слід врахувати, що п. 2 прим. 1 Постанови № 1336 визначено, що дія Постанови № 1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.

Враховуючи викладене, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування та юридичних осіб при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу, яким надано статус гірських, при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють яким чином в додатку 4ДФ до Розрахунку заповнюється інформація стосовно ФО, яка отримала паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм та через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП), про що повідомила відповідний контролюючий орган.

Зокрема необхідно врахувати наступне: Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2015 № 1042) (далі – Постанова № 302), затверджений технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм. Відповідно до п. 9 Технічного опису бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм (додаток 2 до Постанови) на зворотному боці паспорта міститься, зона візуальної перевірки (VI), де одним рядком надруковано напис «ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ Є ВЛАСНІСТЮ УКРАЇНИ» та назву підприємства, що виготовило паспорт, – «ПК «Україна».

Нижче, послідовно, згори донизу, надруковано назви полів, зокрема: «РНОКПП/RNTRC» – реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) зазначається десятьма цифрами (абзац перший п. 18 прим. 1 додатку 2 до Постанови). У разі наявності повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) у відповідному полі проставляється слово «відмова». У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється (абзац другий п. 18 прим. 1 додатку 2 до Постанови). «Документ N/Document No» номер документа встановлюється Державною міграційною службою і містить дев’ять цифр. Номер документа виконується об’ємним лазерним гравіюванням (п. 20 додатку 2 до Постанови).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

У рядку 06 розд. І додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку передбачена, зокрема, графа 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» (далі – графа 2).

Згідно з п. 4 розд. IV до Порядку у графі 2 відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в додатку 4ДФ до Розрахунку.

Таким чином, якщо у відповідному полі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм проставлено слово «відмова», у зв’язку з тим, що фізична особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, то в додатку 4ДФ до Розрахунку, при наданні інформації стосовно такої фізичної особи, відображається номер паспорта, який містить дев’ять цифр.