Що означає робота з нефіксованим робочим часом?

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це спосіб організації виконання роботи, при якому працівник виконує свої трудові обов’язки періодично тільки у разі потреби за вимогою роботодавця.

При цьому максимальна тривалість роботи не може перевищувати нормальної тривалості – 40 годин на тиждень. Оплаті підлягає вся фактично виконана працівником робота, але оплата не може бути меншою, ніж за 32 години роботи на місяць.

Працівники з нефіксованим робочим часом мають всі права і гарантії, передбачені трудовим законодавством. у тому числі, право на щорічні відпустки, на вихідні дні, на оплату праці у підвищеному розмірі за роботу у нічний час, у вихідні дні, у шкідливих умовах,  тощо.

Якщо працівник з нефіксованим робочим часом упродовж календарного місяця не виконував роботу, чи нараховується йому заробітна плата?

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, котрий виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, упродовж календарного місяця становить 32 години.

Якщо працівник упродовж календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.

Чи потрібно роботодавцю  повідомляти Державну податкову службу про прийняття на роботу працівника з нефіксованим робочим часом?

Так, при прийнятті на роботу працівника з нефіксованим робочим часом з ним укладається письмовий трудовий договір, видається наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу та повідомляється орган Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

Більше інформації з питань трудового законодавства на  інформаційному порталі Держпраці:  https://pratsia.in.ua