Війна внесла великі зміни у наше життя. І правoве пoле не сталo виключенням. У 2011 рoці пoчав діяти Закoн «Прo дoступ дo публічної інформації». Завдяки якому українці отримали право вимагати від органів влади публічну інформацію, а розпорядники таких відомостей повинні у встановлені терміни відповідати на запити осіб та оприлюднювати публічну інформацію на своїх ресурсах. Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України розпорядникам довелося обмежити доступ до певних документів і даних. Це зроблено з метою захисту національних інтересів та територіальної цілісності нашої держави. Тож сьогодні розглянемо основні питання щодо доступу до публічної інформації в умовах воєнного стану.

Чи правомiрнi обмеження?

Вiдповiдно до положень статтi 64 Конституцiї в умовах воєнного стану можуть бути обмеженi деякі конституційні права і свободи громадян, зокрема право на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-який спосіб.

Право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, насамперед для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави.

При цьому, право громадян на звернення до суб’єктів владних повноважень та отримання відповіді не може бути обмеженим навіть в умовах воєнного стану.

Розроблені певні рекомендації щодо надання відповідей на запити в умовах воєнного стану:

Засобами телефонного зв’язку надавати громадянам відповіді на питання, вирішення яких належить до компетенції установи, а також суспільно-важливу інформацію;

Через офіційні веб-сайти, соцмережі забезпечувати надання інформації, що стосується життя, здоров’я, свободи та безпеки;

Забезпечити своєчасне оприлюднення достовірної та точної іншої суспільно-важливої інформації на офіційних веб-сторінках розпорядника та у соцмережах;

При наданні інформації у відповідь на запит обирати найбільш прийнятний спосіб, наприклад через електронну пошту, а у випадку надання запитуваної інформації у друкованому вигляді розглянути питання щодо можливості в умовах воєнного стану звільнення запитувача від оплати відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк;

У разі неможливості надати відповідь на запит користуватись інструментом відстрочки у задоволенні запитів, що передбачено положеннями частини шостої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

На яких підставах розпорядник може відмовити в наданні інформації?

Розпорядник може відмовити в наданні інформації лише на підставах, визначених чинним законодавством. Так, статтею 22 Закону «Про доступ до публічної інформації» визначено перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію, а також передбачено, що у відмові в задоволенні запитy на інформацію має бyти зазначено, зокрема, і мотивованy підставy відмови.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запитy в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію.

Чи змінилися терміни розгляду запитів про надання інформації?

Строки розгляду запитів залишилися без змін. Однак неможливість вчасного опрацювання запитів і надання відповідей на них в умовах воєнного стану обумовлюється тим, що відповідно до положень статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», державні органи, органи місцевого самоврядування здійснюють насамперед заходи, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки. При цьому у разі технічної можливості належного забезпечення роботи / розпорядник інформації має повідомити запитувача про зміну строків розгляду.

Чи може розпорядник відтермінувати розгляд запиту?

Можливість застосування відстрочки у задоволенні запиту залежить від розпорядника, якому надіслано запит, режиму його роботи та наявності технічних можливостей опрацьовувати кореспонденцію, наближення установи до місць проведення бойових дій, характеру запитуваної інформації тощо. Можливість застосування інструменту відстрочки у задоволенні запиту залежить від характеру запитуваної інформації та не може застосовуватись у всіх без винятку випадках.

Куди можна скаржитися на неправомірну відмову в наданні відповіді на запит?

Скарги на неправомірні дії розпорядників публічної інформації при розгляді запитів можна надсилати до Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини (на електронну адресу hotline@ombudsman.gov.ua), подавати через онлайн-форму, розміщену за посиланням, або повідомляти про такі випадки на гарячу лінію Уповноваженого за тел. 0800-50-17-20. Можна також звертатися до регіональних представництв Уповноваженого.

Нагадуємо, що Сторожинецьке бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Сторожинець, вул. О.Кобилянської, 2,  2-й поверх. Серед основних послуг: надання правової інформації, консультацій та роз’яснень,  доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції України, надання допомоги у забезпечені доступу до вторинної правової допомоги.

Прийом громадян здійснюється у робочі дні з 8.00-17.00 год. Поспілкуватися зі спеціалістами можна за допомогою Skype зв’язку, просто внесіть до списку контактів електронне ім’я сектору: «Сторожинецьке бюро правової допомоги» або логін бюро «storozhynetske@legalaid.cv.ua», а також за телефоном  2-28-99. Телефон контакт-центру ‒ 0-800-213-103.