Коментуючи надходження військового податку в о начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Наталія Чернівчан подякувала всім буковинцям котрі чесною сплатою податків проявляють свій патріотизм та фінансово підтримують Збройні Сили України.

За її словами продовж січня 2023 року буковинці, які отримують легальні доходи в Україні, сплатили понад 32,0 млн грн військового податку, що більше як торік на 10,2 млн грн, або 46,5 відсотків.

Всього буковинці від початку запровадження військового податку сплатили понад 1 млрд 707,6 млн грн: серпень – грудень 2014 року – 29,6 млн грн; 2015 рік – 88,3 млн грн; 2016 рік – 106,2 млн грн; 2017 рік – 148,6 млн грн; 2018 рік – 189,2 млн грн; 2019 рік – 222,7 млн грн; 2020 рік – 238,9 млн грн; 2021 рік – 285,6 млн грн;.2022 рік – 366,5 млн грн; січень 2023 року – 32,0 млн грн.

В Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують, що у січні  2023 року власники землі та землекористувачі сплатили до бюджетів громад Буковини понад 26,9  млн гривень земельного податку.

Відповідно до розподілу 20,0 млн грн земельного податку сплатили юридичні особи, решта – 6,9 млн грн плати за землю надійшло від фізичних осіб.

Варто зазначити, що плата за землю посідає третє місце за обсягами надходжень до місцевого бюджету, поступаючись податку на доходи фізичних осіб та єдиному податку. Наразі земельний податок припадає понад 6 відсотків у загальній сумі надходжень до місцевої казни.

У податковій службі наголошують – платникам слід знати, що плата за землю – це місцевий податок у складі податку на нерухоме майно, яка є обов’язковою і запроваджується сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад та в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Та закликають всіх суб’єктів господарювання та громадян своєчасно виконувати свої податкові зобов’язання, адже свідоме ставлення до сплати податків – це запорука розвитку територіальних громад!

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, звільняється від сплати земельного податку (в т. ч. обов’язку нарахування, подання податкової звітності із земельного податку) фізична особа – підприємець – платник єдиного податку:

першої – третьої груп – за земельні ділянки, що використовуються такою особою за призначенням для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування);

четвертої групи, за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з ст.ст. 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2014 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (ст. 126 ЗКУ).

Статтею 9 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) визначено, що орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельних ділянок на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначеному ст.ст. 135 – 139 ЗКУ.

Відповідно до ст. 31 Закону № 161 договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Враховуючи викладене, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.