1 травня В. Зеленський зареєстрував у ВРУ законопроєкти з метою продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні з 20 травня 2023 року ще на 90 діб. 2 травня ВРУ підтримала відповідні законопроєкти за основу та в цілому

За Законом №2915-IX воєнний стан було продовжено до 20 травня 2023 року. Та, на жаль, війна ще триває.  Тож воєнний стан вирішено продовжити ще на три місяці. Для цього 1 травня у ВРУ зареєстровано Президентом:

• законопроєкт №9259 “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”. Ним передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб;
• законопроєкт №9260 “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації”. Згідно з ним строк проведення загальної мобілізації продовжується з 20 травня 2023 року на 90 діб.

2 травня ВРУ прийняла ці законопроєкти за основу та в цілому. Про це повідомив Железняк у своєму Телеграм-каналі.

Зауважимо, що це вже буде восьме голосування ВРУ за воєнний стан з початку війни. До цього Рада вже сім разів схвалювала такі рішення: 24 лютого, 15 березня, 21 квітня, 22 травня, 15 серпня,  і 16 листопада 2022 року та цього року 07 лютого.

Нагадаємо, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що запроваджується в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

                                                               Як працюватимемо та відпочиватимемо у травні?

За КЗпП 1 травня (День праці) та 9 травня (День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні) є святковими та неробочими днями в Україні. Відповідно мали би бути вихідні. Та через війну це робочі дні з оплатою праці, як у звичайний (несвятковий) робочий день.

Нагадаємо, що відповідно до статті 73 КЗпП встановлено, зокрема, такі святкові і неробочі дні:

• 1 травня (понеділок) – День праці;
• 9 травня (вівторок) – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги).

За старими правилами, ці дні мали би бути неробочими.

Проте воєнний стан в Україні наразі продовжено до 20 травня 2023 року.  У період дії воєнного стану не застосовуються, зокрема, норми статей 71 – 73 КЗпП (святкові і неробочі дні). На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.

Тож чи дотримуватися старих правил і не працювати 1 та 9 травня, чи, якщо є потреба, вивести людей на роботу у ці дні – кожен керівник підприємства або фізособа-роботодавець вирішують у 2023 році самостійно.

Зверніть також увагу, що максимальну тривалість робочого тижня під час війни збільшено, і вона становить вже не 40, а 60 годин (ч. 1 ст. 6 Закону №2136). Тому скасовані свята можуть увійти до норми робочого часу і оплачуватися в одинарному розмірі, якщо роботодавець не вирішить, що такий день буде вихідним (і не оплачуваним).

         Щодо роботи банків, то наразі інформації від НБУ немає. Проте велика ймовірність, що всі банки та банківська система 1 та 9 травня (як і в попередні святкові дні) працюватимуть  у звичайному режимі.

День перемоги пропонують святкувати 8 травня, а 9 травня – день Європи: законопроект

У Раді зареєстровано законопроєкт №7297, яким пропонується святкувати 8 травня День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Відповідно перенести вихідний день з 9 на 8 травня.

18 квітня 2022 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №7297 “Про внесення змін до деяких законів України щодо увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”. Ним пропонується:

• встановити державне свято – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який щороку відзначати 8 травня. Відповідні зміни будуть внесені до Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»,
• перенести вихідний день з 9 на 8 травня і уточнити назву святкового дня в КЗпП;
• рекомендувати Президенту України внести зміни до Указів, зокрема, з метою відзначення в Україні Дня Європи 9 травня разом з державами Європейського Союзу.

Як пояснюють законотворці, перемога над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років щороку відзначається в європейських державах 8 травня – в День капітуляції нацистської Німеччини. Цього ж дня по всій Європі шанують пам’ять полеглих у Другій світовій війні.

Проте в Україні День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні досі відзначається 9 травня. Комуністичний режим СРСР навмисне встановив окрему від решти Європи дату відзначення перемоги. Радянський Союз, а слідом за ним і Російська Федерація, перетворили відзначення 9 травня на інструмент пропаганди й досягнення політичних цілей, розпалювання війн, виправдання власних злочинів проти людяності.

“Відзначення в Україні Дня перемоги 9 травня є нелогічним і неприйнятним, особливо після початку повномасштабного російського вторгнення на територію України 24 лютого 2022 року. Україна має вшановувати пам’ять полеглих і відзначати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні разом з усією Європою і всім цивілізованим світом 8 травня. А 9 травня – разом з державами-членами Європейського Союзу відзначати День Європи”, – пояснюють нардепи.

У разі прийняття цей закон набере чинності з дня його опублікування.

Як оформити втрату первинки та звітності: позиція ВС

У разі пропажі або знищення первинних документів слід повідомити про це правоохоронні органи та з метою встановлення факту втрати документів провести службове розслідування. Для цього керівник підприємства видає наказ.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків розповідає, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано позицію ГУ ДПС у Одеській області у справі №420/9587/20 та зроблено висновок про відсутність підстав для надання строку на відновлення втрачених документів платнику податків у разі невжиття відповідних заходів при зникненні (знищенні) первинних документів.

Колегія суддів звернула увагу на те, що згідно з приписами п. 44.3 ПКУ встановлено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з  передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Крім того, необхідність зберігати документи також передбачена п. 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88 (далі – Положення №88): первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські та інші звітності до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Алгоритм дій при втраті документів визначений Положенням №88 та п. 44.5 ПКУ.

Відповідно до п. 6.10 Положення №88 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі пропажі або знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акту надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальним органам центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з плати єдиного внеску, – підприємствами та місцевому фінансовому органу – установами в 10-денний строк.

Касаційним судом зазначено, що з наведеної норми вбачається обов’язок платника податків у разі пропажі або знищення первинних документів повідомити про це правоохоронні органи та з метою встановлення факту втрати документів провести службове розслідування, про що керівник цього підприємства видає наказ, яким уповноважує комісію на проведення такого.

Крім того, п. 44.5 ПКУ (чинним на час виникнення спірних відносин) визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в п. 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Судом зазначено, що позивач повідомив податковий орган про втрату 16.04.2020 документів поточного діловодства та фінансово-господарських документів суб’єкта господарювання згідно зі штампом вхідної кореспонденції 22.04.2020, тобто після закінчення п’ятиденного терміну, що є порушенням п. 44.5 ПКУ.

Крім того, до початку перевірки, так і під час її проведення позивач не надав акту комісії про результати проведення розслідування, який також відсутній в матеріалах справи.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що оскільки в листі позивача відсутнє посилання на інформацію щодо вжиття відповідних заходів, а саме акт комісії про зникнення (знищення) первинних документів, то у контролюючого органу не було законодавчих підстав для перенесення термінів документальної позапланової виїзної перевірки та надання строку для відновлення втрачених документів.

Отже, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №420/9587/20 касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено, постанову суду апеляційної інстанції від 02.06.2021 скасовано, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2021, яким відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 51 млн грн залишено в силі.

Продовження воєнного стану ще на три місяці: у ВРУ зареєстровано законопроекти

1 травня В. Зеленський зареєстрував у ВРУ законопроєкти з метою продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні з 20 травня 2023 року ще на 90 діб

За Законом №2915-IX воєнний стан було продовжено до 20 травня 2023 року. Та, на жаль, війна ще триває.  Тож воєнний стан вирішено продовжити ще на три місяці. Для цього 1 травня у ВРУ зареєстровано Президентом:

• законопроєкт №9259 “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”. Ним передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб;
• законопроєкт №9260 “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації”. Згідно з ним строк проведення загальної мобілізації продовжується з 20 травня 2023 року на 90 діб.

Зауважимо, що це вже буде восьме голосування ВРУ за воєнний стан з початку війни. До цього Рада вже сім разів схвалювала такі рішення: 24 лютого, 15 березня, 21 квітня, 22 травня, 15 серпня,  і 16 листопада 2022 року та цього року 07 лютого.

Нагадаємо, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що запроваджується в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Увага! Вже почали надходити штрафи за не працевлаштування

осіб з інвалідністю: як їх знайти?

За Порядком №14-1 дані щодо штрафів за невиконання квоти з працевлаштування працівників з інвалідністю можна побачити тільки на порталі послуг ПФУ в особистому кабінеті

Нагадаємо, що Постановою ПФУ від 10.03.2023 р. №14-1 та Наказом Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 р. №17 затверджено:

• Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік;
• форму Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Порядком передбачено отримання інформації суб’єктами інформаційного обміну в електронній формі шляхом передавання інформаційних файлів в обсягах та за змістом, необхідних для здійснення повноважень відповідно до покладених на них завдань.

Пенсійний фонд України надсилатиме розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, ФОПів, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг ПФУ протягом п’яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Інформація про дату і час надсилання розрахунків надається Пенсійним фондом України в електронному вигляді у формі квитанцій протягом трьох робочих днів з дня їх надсилання.

Комітет рекомендує ВРУ підтримати накопичувальну пенсійну систему

Комітет ВРУ з питань соцполітики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт № 9212 щодо впровадження системи пенсійних накопичень в Україні. Про це повідомила Третьякова

Комітет ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт № 9212, який передбачає впровадження системи пенсійних накопичень в Україні. Про це повідомила голова комітету, народна депутатка від фракції «Слуга Народу» Галина Третьякова.

«Питання впровадження другого рівня пенсійного забезпечення надзвичайно складне. Народним депутатам та Уряду попередніх скликань не вдалося доповнити солідарну пенсійну систему накопичувальним рівнем. Хоча спроб впровадити накопичувальну систему було 14. Нинішній склад парламенту має реальний шанс це нарешті зробити», – закликала Третьякова.

Вона додала, що не слід сприймати законопроєкт 9212 як пенсійну реформу. Він є лише поштовхом у впровадженні системи пенсійних накопичень в Україні.

Зокрема, документ передбачає, що з 2025 року на персональні рахунки кожної працюючої людини, відкриті в державному Уповноваженому пенсійному фонді, щомісяця буде надходити у вигляді додаткових пенсійних накопичень 2% від фонду заробітної плати (1% з ЄСВ, 1% – з Державного бюджету. У 2026 році відрахування становитимуть відповідно 3%, а в 2027 році – 4%.

«Законопроєкт стосуватиметься кожного працюючого громадянина віком до 55 років. Самозайняті особи зможуть добровільно взяти участь в накопичувальній системі за відповідною заявою», – пояснила голова профільного комітету.

Також вона наголосила, що держава гарантуватиме збереження пенсійних коштів, а коли власник пенсійного рахунку піде з життя, сума пенсійних накопичень може бути успадкована.

«Передбачається, що в майбутньому, коли приватний сектор та Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків  будуть готові, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами долучаться до системи накопичень», – підсумувала Третьякова.