СПО профспілок оприлюднило до обговорення новий Порядок надання роботодавцям компенсації фактичних витрат на оплату праці працевлаштованих осіб з інвалідністю.

СПО профспілок оприлюднило проєкт Постанови КМУ “Деякі питання надання роботодавцям компенсації фактичних витрат на оплату праці працевлаштованих осіб з інвалідністю”.

Розроблено його з метою розширення на ринку праці можливостей для працевлаштування осіб з інвалідністю, стимулювання працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями, заохочення набуття особами з інвалідністю досвіду роботи в умовах відкритого ринку праці, забезпечення реалізації права осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими, можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці є відкритим, інклюзивним та доступним для осіб з інвалідністю.

Зважаючи на це, пропонується:

      1) установити, що до переліку (видів) соціальних послуг у сфері зайнятості належить надання роботодавцям компенсації фактичних витрат на оплату праці працевлаштованих осіб з інвалідністю;

       2) затвердити Порядок надання роботодавцям компенсації фактичних витрат на оплату праці працевлаштованих осіб з інвалідністю,

       3) внести зміни до постанови КМУ від 17.03.2023 р. N°237 “Про затвердження Порядку надання соціальних послуг субʼєктам ринку праці карʼєрними радниками, спеціалізованими карʼєрними радниками, консультантами по роботі з роботодавцями”.

Згідно з Порядком компенсація виплачуватиметься у розмірі фактичних витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з інвалідністю, яка є застрахованою особою, щомісяця протягом шести місяців з дня працевлаштування особи з інвалідністю незалежно від групи інвалідності, але не вище граничного розміру компенсації.

Граничний розмір компенсації не може перевищувати 15 000 гривень, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли особа працювала неповний місяць. Якщо компенсація надається за неповний місяць і фактичні витрати на оплату праці перевищують 15 000 гривень розмір компенсації за цей період обчислюється шляхом ділення 15 000 гривень на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація.

         Компенсація надається регіональним центром зайнятості за зверненням роботодавця.

        Для отримання компенсації роботодавець подає до центру зайнятості за місцем провадження його господарської діяльності заяву про надання компенсації фактичних витрат на оплату праці працевлаштованої особи з інвалідністю за формою згідно з додатком 1. Її можна подати:

• у разі технічної можливості в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, офіційного вебсайту Державного центру зайнятості, або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису;
• у паперовій формі – особисто до центру зайнятості.

До заяви роботодавець додає:

• засвідчену роботодавцем копію наказу про працевлаштування особи з інвалідністю або документа, що підтверджує працевлаштування такої особи;
• відомості про господарську діяльність, а також про всю незначну державну допомогу, отриману роботодавцем протягом останніх трьох років, її форму та мету.

Чи можна забронювати працівника-сумісника?

         У разі наявності укладеного трудового договору між підприємством та працівником-сумісником, його бронювання на період мобілізації та на воєнний час здійснюється за загальними правилами, обмежень не встановлено.

Мінекономіки листом від 20.03.2023 р. №2704-22/11985-07 надало роз’яснення щодо бронювання працівника, який працює за сумісництвом, та з інших питань бронювання військовозобов’язаних згідно з вимогами Порядку №76.

На думку фахівців Міністерства Порядок №76 не містить обмежень, щодо бронювання працівників, які працюють за сумісництвом. Отже, у разі наявності укладеного встановленим порядком трудового договору (контракту) між підприємством та працівником, його бронювання на період мобілізації та на воєнний час здійснюється у порядку, визначеному Постановою №76.

Щодо можливості бронювання працівників віком до 27 років (призовників) та громадян України, які проходять військову службу, то відповідно до Закону про мобілізацію бронюванню підлягають військовозобов’язані (ст. 25 цього Закону), призовники, а також громадяни України, які проходять військову службу (військовослужбовці), бронюванню не підлягають. Крім того, бронюванню не підлягають громадяни України, які виключені з військового обліку.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА   ПІД ЧАС ВІЙНИ

                                                Адміністративна відповідальність

 За порушення законодавства про працю, посадових осіб підприємств, а також фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (надалі – «КУпАП»).

Стаття 41 КУпАП

1. Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 КУпАП).

Стягнення – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (надалі – «нмдг») (від 510 до 1 700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 100 до 300 нмдг (від 1 700 до 5 100 грн.).

Примітка: Згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

2. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (п. 3, 4 ст. 41 КУпАП).

Стягнення – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8 500 до 17 000 грн.). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн.).

КУпАП передбачено адміністративну відповідальність і за вчинення інших порушень трудового законодавства, а саме:

1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк (ст. 41-1 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.).
2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди(ст. 41-2 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1 700 грн.).

Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати.

3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод(ст. 41-3 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.).

Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати.

4. Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 КУпАП). Стягнення– штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.
5. Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб’єктів господарської діяльності (надалі – СГД), що діють на території України, фізособами – підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 КУпАП). Стягнення– штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1 700 до 3 400 грн.).
6. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст. 188-4 КУпАП). Стягнення– штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (112 – 170 грн.) і на посадових осіб – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-1 700 грн.).

Бажаєте мінімізувати кадрові ризики для своєї компанії? Спробуйте ІТ-платформу LIGA360:HR. Дізнавайтесь першими про зміни трудового законодавства, контролюйте відгуки про бренд роботодавця, перевіряйте надійність кандидатів та співробітників.                   

                                            Фінансова відповідальність

        Крім того, до підприємств або фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, за порушення трудового законодавства застосовується відповідальність згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України (надалі – «КЗпП України») у вигляді фінансової санкції (штрафу).

ст. 265 КЗпП України

1. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
2. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
3. Виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків;

За вказані вище правопорушення передбачено стягнення – 10 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 65 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 67 000 грн.), за повторне – 30 розмірів – 195 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 201 000 грн.)

4. Порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;

Стягнення – 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 20 100 грн.).

Примітка: Щодо заборгованості з заробітної плати, згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

5. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;

Стягнення – 2 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 13 400 грн.).

6. Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, залученим до виконання військових обов’язків;

Стягнення – 4 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 26 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 26 800 грн.).

7. Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;

Стягнення – 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 20 100 грн.).

8. Недопущення до проведення перевірки, перешкоджання в її проведенні з питань неоформлених працівників, неповної зайнятості та неповної сплати ЄСВ і податків;

Стягнення – 16 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 104 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 107 200 грн.).

9. Порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище.

Стягнення – 1 розмір мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення – 6500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 6700 грн.), за повторне – 2 розміри – 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 13 400 грн.).

                                                    Кримінальна відповідальність

За порушення законодавства про працю винні особи можуть бути притягнені і до кримінальної відповідальності. Зокрема, відповідальність за порушення трудового законодавства передбачено наступними статтями Кримінального кодексу України (надалі – «КК України»):

– ст. 172 КК України – установлено кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також за інше грубе порушення законодавства про працю;

– ст. 173 КК України – передбачено кримінальну відповідальність за грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

– ст. 175 КК України – передбачено відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності.

Враховуючи різноманітність видів відповідальності за порушення трудового законодавства роботодавцям варто ґрунтовно задуматися перед тим, як вдаватись до відповідних кроків щодо працівника, адже економічні ризики від таких дій є значними.

                                                                                           Головний  державний інспектор відділу

                                                                                           з питань праці  південно-східного напрям-

                                                                                           ку управління інспекційної діяльності

                                                                                            у  Чернівецькій області  Південно-Західного

                                                                                           міжрегіонального  управління Державної

служби з питань праці   Дамаскін І.Г.