Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Спочатку в цей день вишиванки носили всього кілька десятків студентів і викладачів, але через деякий час свято стало всеукраїнським, а потім і всесвітнім.

В  Україні свято щорічно відзначають у третій четвер травня.

Українська вишиванка – не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка – це частина генетичного коду українця.

Зараз, в умовах воєнного часу, в День вишиванки в Україні не проводяться марші та дефіле вишиванок, ярмарки, концерти чи інші масові заходи. Але долучитися до свята може будь-хто – потрібно просто надягти вишиванку або будь-який інший одяг з українською вишивкою.

Зараз День вишиванки має особливий сенс – українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя.

До цього свята долучилися і працівники Сторожинецького відділу Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області.