18 травня В. Зеленський підписав закони №3057 і №3058, якими продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні з 20 травня 2023 року ще на 90 діб (тобто до 18 серпня). 19 травня їх було опубліковано у «Голосі України». Тож з цієї дати вони почали діяти.

         Продовження воєнного стану та мобілізації ще на три місяці: закони опубліковано!

18 травня В. Зеленський підписав закони, якими продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію в                  Україні з 20 травня 2023 року ще на 90 діб. 19 травня їх було опубліковано в “Голосі України”. Тож з цієї дати Закон №3057 почав діяти

За Законом №2915-IX воєнний стан було продовжено до 20 травня 2023 року. Та, на жаль, війна ще триває.  Тож воєнний стан вирішено продовжити ще на три місяці. 2 травня ВРУ прийняла за основу та в цілому, а 18 травня Президент підписав:

• Закон №3057-IX (раніше законопроєкт №9259) “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”. Ним передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб;

• Закон №3058-IX (раніше законопроєкт №9260) “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації”. Згідно з ним строк проведення загальної мобілізації продовжується з 20 травня 2023 року на 90 діб.

        19 травня обидва закони було опубліковано в “Голосі України”. Тож з цієї дати Закон №3057 почав діяти. А Закон №3058 набере чинності з наступного дня, 20 травня.

         Зауважимо, що це вже восьме голосування ВРУ за воєнний стан з початку війни. До цього Рада вже сім разів схвалювала такі рішення: 24 лютого, 15 березня, 21 квітня, 22 травня, 15 серпня,  і 16 листопада 2022 року та цього року 07 лютого.

Нагадаємо, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що запроваджується в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

                  Проведення обов’язкових медоглядів – за новим порядком: проєкт від МОЗ

МОЗ розробило проєкт нового Порядку організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій. За ним, до працівників певних категорій належатимуть працівники, які:

• працюють в умовах дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища (шум, вібрація, забрудненість повітря робочої зони та робочих поверхонь шкідливими хімічними речовинами, іонізуючих та неіонізуючих випромінювань), важкості та напруженості трудового процесу;
• підпадають під вплив канцерогенів, мутагенів та/або біологічних агентів;
• зайняті на роботах, де є потреба у професійному доборі;
• віком до 21 року;
• мають змінний режим роботи зі залученням до роботи у нічний час.

Передбачено, що роботодавець за власний кошт забезпечуватиме організацію проведення обов’язкових медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та медичну реабілітацію.

Очікується, що у разі затвердження цей наказ набере чинності з 1 жовтня 2023 року.

Як порахувати розмір вихідної допомоги у разі скорочення штату?

          Держпраці роз’яснила, що розрахунок вихідної допомоги обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

           Як порахувати розмір вихідної допомоги у разі скорочення штату?

Розрахунок вихідної допомоги обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зазначає, що Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі – Порядок), визначає порядок обрахунку середньої заробітної працівника.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку розрахунок вихідної допомоги обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абзац 4 пункту 2 Порядку).

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку.

Відповідно до абзаців другого-п’ятого пункту 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і  додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної  плати  на  час  розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов  укладеного  трудового  договору.

Відповідно до Порядку якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Оплата праці бухгалтерам під час простою: 2/3 чи повна ставка?

У разі якщо працівник продовжує виконувати свої трудові обов’язки, у т. ч. і за межами адміністративної будівлі роботодавця, — це є роботою і підлягає оплаті відповідно до встановлених умов оплати праці

      На підприємстві для всіх працівників оголошено простій у зв’язку з неможливістю виконання роботи на цей час. Проте роботодавець вимагає виконання посадових обов’язків дистанційно від працівників відділу кадрів та бухгалтерії, при цьому оплата праці проводиться в розмірі 2/3 посадового окладу. Чи правомірні дії роботодавця?

       Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці відповідає: Ні. Неправомірні.

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Під час простою працівник не виконує трудові обов’язки, визначені трудовим договором.

Місце перебування працівника під час цілоденного простою законодавством не визначено, тому визначається безпосередньо роботодавцем шляхом видання розпорядчого документу (наказу або розпорядження).

Якщо роботодавець визначив, що під час простою працівники мають перебувати на робочому місці, — то працівники перебувають на робочому місці відповідно до встановленого режиму роботи, але при цьому не виконують свої посадові обов’язки.

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

У разі якщо працівник продовжує виконувати свої трудові обов’язки, в тому числі і за межами адміністративної будівлі роботодавця, — це є роботою (дистанційною або надомною) і підлягає оплаті відповідно до встановлених умов оплати праці.

Дистанційна робота передбачає оплату праці в повному обсязі не рідше двох разів на місяць.

Премії у розрахунку лікарняних: як враховувати, якщо вона виплачена за попередній період?

Що робити, якщо премія виплачена за період перебування працівника у відпустці без збереження зарплати? Читайте у коментарі до листа ПФУ №13488-15877/Р-03/8-2800/23.

Щодо включення щомісячної премії у розрахунок лікарняних

       Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу).

Відповідно до частини другої статті 25 Закону № 1105 порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі – Порядок), середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування – період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, – тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі – поважні причини).

Нормою пункту п’ятого статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996 передбачено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 32 Порядку середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.

Отже, якщо премія за жовтень нарахована у листопаді, то вона відображається у місяці її нарахування. При цьому місяць, не відпрацьований з поважних причин, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності.

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ, (ЛИСТ) від 21.02.2023 р. № 4707-05/7400-07

Про надання роз’яснення

Мінекономіки розглянуло лист […] стосовно збереження сум індексації, які виникли за період до січня 2023 року, […], та в межах компетенції повідомляє.

Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін. Підставою для проведення індексації є перевищення індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого цим Законом у розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” дію Закону на 2023 рік зупинено.

Тобто у 2023 році не проводиться нарахування сум індексації, які визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (зі змінами), роз’яснення норм якого надає Мінсоцполітики.

В той же час, станом на грудень 2022 року різні категорії працівників отримували певні суми індексації, зокрема, заробітної плати та грошового забезпечення, які склалися внаслідок рівня інфляції за 2022 рік та попередні роки.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи зазначене, вважаємо, що протягом 2023 року за працівником зберігається сума індексації заробітної плати та грошового забезпечення, яка виникла за період до січня 2023 року (до зупинення дії Закону).

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

                                                                                                    Заступник Міністра економіки України
Тетяна БЕРЕЖНА

            Яких працівників роботодавці не можуть бронювати від мобілізації?

Генштаб у листі від 20.04.2023 р. №300/1/С/3886 навів перелік дефіцитних військово-облікових спеціальностей, за наявності яких працівники не підлягають бронюванню. Відповідні повноваження Генштабу передбачені п. 7 Порядку №1487. Ознайомитися з переліком можна у новині.

Крім того, Мінекономіки розповіло, чому повертає списки бронювання працівників без погодження. Все через те, що значна кількість поданих на бронювання списків містить типові недоліки.    Через них документи повертаються на доопрацювання.

Чи можна в умовах війни розірвати трудовий договір з ініціативи роботодавця

в період хвороби працівника?

          Звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності під час війни допускається. При цьому дата звільнення є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розповідає, що відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність.

Отже, звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності допускається, при цьому дата звільнення є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО

                                             ЗАКОНОДАВСТВА   ПІД ЧАС ВІЙНИ роботодавців під час війни: які санкції пе

                                                Адміністративна відповідальність

За порушення законодавства про працю, посадових осіб підприємств, а також фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (надалі – «КУпАП»).

Стаття 41 КУпАП

1. Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 КУпАП).

Стягнення – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (надалі – «нмдг») (від 510 до 1 700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 100 до 300 нмдг (від 1 700 до 5 100 грн.).

Примітка: Згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

2. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (п. 3, 4 ст. 41 КУпАП).

Стягнення – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8 500 до 17 000 грн.). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн.).

КУпАП передбачено адміністративну відповідальність і за вчинення інших порушень трудового законодавства, а саме:

1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк (ст. 41-1 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.).
2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди(ст. 41-2 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1 700 грн.).

Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати.

3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод(ст. 41-3 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.).

Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати.

4. Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 КУпАП). Стягнення– штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.
5. Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб’єктів господарської діяльності (надалі – СГД), що діють на території України, фізособами – підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 КУпАП). Стягнення– штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1 700 до 3 400 грн.).
6. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст. 188-4 КУпАП). Стягнення– штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (112 – 170 грн.) і на посадових осіб – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-1 700 грн.).

Бажаєте мінімізувати кадрові ризики для своєї компанії? Спробуйте ІТ-платформу LIGA360:HR. Дізнавайтесь першими про зміни трудового законодавства, контролюйте відгуки про бренд роботодавця, перевіряйте надійність кандидатів та співробітників. 

                                            Фінансова відповідальність

Крім того, до підприємств або фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, за порушення трудового законодавства застосовується відповідальність згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України (надалі – «КЗпП України») у вигляді фінансової санкції (штрафу).

ст. 265 КЗпП України

1. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
2. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
3. Виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків;

За вказані вище правопорушення передбачено стягнення – 10 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 65 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 67 000 грн.), за повторне – 30 розмірів – 195 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 201 000 грн.)

4. Порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;

Стягнення – 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 20 100 грн.).

Примітка: Щодо заборгованості з заробітної плати, згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

5. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;

Стягнення – 2 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 13 400 грн.).

6. Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, залученим до виконання військових обов’язків;

Стягнення – 4 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 26 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 26 800 грн.).

7. Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;

Стягнення – 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 20 100 грн.).

8. Недопущення до проведення перевірки, перешкоджання в її проведенні з питань неоформлених працівників, неповної зайнятості та неповної сплати ЄСВ і податків;

Стягнення – 16 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 104 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 107 200 грн.).

9. Порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище.

Стягнення – 1 розмір мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення – 6500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 6700 грн.), за повторне – 2 розміри – 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 13 400 грн.).

                                                    Кримінальна відповідальність

За порушення законодавства про працю винні особи можуть бути притягнені і до кримінальної відповідальності. Зокрема, відповідальність за порушення трудового законодавства передбачено наступними статтями Кримінального кодексу України (надалі – «КК України»):

– ст. 172 КК України – установлено кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також за інше грубе порушення законодавства про працю;

– ст. 173 КК України – передбачено кримінальну відповідальність за грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

– ст. 175 КК України – передбачено відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності.

Враховуючи різноманітність видів відповідальності за порушення трудового законодавства роботодавцям варто ґрунтовно задуматися перед тим, як вдаватись до відповідних кроків щодо працівника, адже економічні ризики від таких дій є значними.

                                                                                           Головний  державний інспектор відділу

                                                                                           з питань праці  південно-східного напрям-

                                                                                           ку управління інспекційної діяльності

                                                                                            у  Чернівецькій області  Південно-Західного

                                                                                           міжрегіонального  управління Державної

                                                                                           служби з питань праці   Дамаскін І.Г.