Воєнний стан та загальну мобілізацію продовжили до 15 листопада: закони в дії!

17 серпня офіційно опубліковані в «Голосі України» №164(8181) та набрали чинності:

• Закон від 27.07.2023 р. №3275 «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»;
• Закон від 27.07.2023 р. №3276 «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації».

Також опубліковано відповідні Укази щодо продовження воєнного стану та загальної мобілізації.

Ними передбачено продовження воєнного стану та загальної мобілізації з 05 годин 30 хвилин 18 серпня строком на 90 днів.

Якою буде мінімальна зарплата у 2024 році?

Мінфін оприлюднив прогноз мінімальної зарплати на 2024-2026 роки і вказав на повернення індексації (поки що для бюджетників). Прогнозний розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2024 року має становити 7100 грн, з 1 липня 2024 – 8000 грн.

Міністерство фінансів надіслало лист від 07.08.2023 р. № 04110-08-2/21527 головним розпорядникам коштів державного бюджету з прогнозними показниками для складання бюджетних запитів на 2024 – 2026 роки. Тож поки це тільки прогнози.

В листі вказано, які соціальні стандарти спрогнозовано на наступні три роки. Зокрема:

1. прогнозний розмір мінімальної заробітної плати:

• з 01 січня 2024 року має становити 7100 грн, з 1 липня 2024 – 8000 грн;
• з 01 січня 2025 року – 8370 грн;
• з 01 січня 2026 року – 8956 грн;

2. прогнозний посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки:

• з 01 січня 2024 року – 3195 грн, з 1 липня 2024 – 3600 грн;
• з 01 січня 2025 року – 3766 грн;
• з 01 січня 2026 року – 4030 грн;

Також у листі наведено показники прожиткового мінімуму. Зокрема, для працездатних осіб його розмір на весь 2024 рік планують встановити на рівні 3028 грн.

Окремо у листі вказано, що індексація грошових доходів має здійснюватися в межах фонду оплати праці працівників бюджетної сфери на 2024 рік (Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення має здійснюватися наростаючим підсумком починаючи з 01 січня 2024 року.

А чи потрібно буде нараховувати іншим роботодавцям, наразі невідомо. Як тільки зʼявиться проєкт Держбюджету на 2024 рік, ми про це обовʼязково розповімо.

Додаткова відпустка учасникам бойових дій: як надавати та чи компенсувати?

Додаткова відпустка учасникам бойових дій надається незалежно від стажу роботи. Оплата такої відпустки здійснюється за рахунок підприємства. Але законодавством не передбачено можливості заміни зазначеної додаткової відпустки грошовою компенсацією.

Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, у зв’язку з численними зверненнями роботодавців та працівників, інформує стосовно виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій при звільненні.

Види щорічних відпусток наведені пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про відпустки». До них належать: щорічна основна відпустка, додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливий характер праці, інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Надання учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік передбачено статтею 77-2 КЗпП України, статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Виплата грошової компенсації за невикористані дні за іншими видами додаткових відпусток статтею 83 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про відпустки» не передбачена.

Згідно зі статтею 83 КЗпП України, статтею 24 Закону України «Про відпустки» грошова компенсація за невикористану відпустку може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї – лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років. Інші, крім зазначених, відпустки надаються лише за призначенням і грошовою компенсацією замінюватись не можуть.

Додаткова відпустка учасникам бойових дій, що визначена 77-2 КЗпП України, статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», не належить до категорії щорічних відпусток, а отже, на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток.

Додаткова відпустка учасникам бойових дій надається у календарному році, а не за робочий рік, тобто незалежно від стажу роботи. Оплата такої відпустки здійснюється за рахунок підприємства, а для її отримання статус працівника має бути підтверджений відповідним посвідченням учасника бойових дій або інваліда війни.

У разі невикористання зазначеної додаткової відпустки її не можна перенести на наступний календарний рік, не можна подовжити у разі хвороби працівника та не можна ділити на частини. Отже, законодавством не передбачено можливості заміни зазначеної додаткової відпустки грошовою компенсацією.

                  ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО

                                             ЗАКОНОДАВСТВА   ПІД ЧАС ВІЙНИ 

                                                Адміністративна відповідальність

 За порушення законодавства про працю, посадових осіб підприємств, а також фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (надалі – «КУпАП»).

Стаття 41 КУпАП

1. Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 КУпАП).

Стягнення – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (надалі – «нмдг») (від 510 до 1 700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 100 до 300 нмдг (від 1 700 до 5 100 грн.).

Примітка: Згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

2. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (п. 3, 4 ст. 41 КУпАП).

Стягнення – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8 500 до 17 000 грн.). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн.).

КУпАП передбачено адміністративну відповідальність і за вчинення інших порушень трудового законодавства, а саме:

1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк (ст. 41-1 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.).
2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди(ст. 41-2 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1 700 грн.).

Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати.

3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод(ст. 41-3 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.).

Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати.

4. Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 КУпАП). Стягнення– штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.
5. Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб’єктів господарської діяльності (надалі – СГД), що діють на території України, фізособами – підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 КУпАП). Стягнення– штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1 700 до 3 400 грн.).
6. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст. 188-4 КУпАП). Стягнення– штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (112 – 170 грн.) і на посадових осіб – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-1 700 грн.).

Бажаєте мінімізувати кадрові ризики для своєї компанії? Спробуйте ІТ-платформу LIGA360:HR. Дізнавайтесь першими про зміни трудового законодавства, контролюйте відгуки про бренд роботодавця, перевіряйте надійність кандидатів та співробітників. 

                                            Фінансова відповідальність

Крім того, до підприємств або фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, за порушення трудового законодавства застосовується відповідальність згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України (надалі – «КЗпП України») у вигляді фінансової санкції (штрафу).

ст. 265 КЗпП України

1. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
2. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
3. Виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків;

За вказані вище правопорушення передбачено стягнення – 10 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 65 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 67 000 грн.), за повторне – 30 розмірів – 195 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 201 000 грн.)

4. Порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;

Стягнення – 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 20 100 грн.).

Примітка: Щодо заборгованості з заробітної плати, згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

5. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;

Стягнення – 2 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 13 400 грн.).

6. Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, залученим до виконання військових обов’язків;

Стягнення – 4 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 26 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 26 800 грн.).

7. Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;

Стягнення – 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 20 100 грн.).

8. Недопущення до проведення перевірки, перешкоджання в її проведенні з питань неоформлених працівників, неповної зайнятості та неповної сплати ЄСВ і податків;

Стягнення – 16 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 104 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 107 200 грн.).

9. Порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище.

Стягнення – 1 розмір мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення – 6500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 6700 грн.), за повторне – 2 розміри – 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 13 400 грн.).

                                                    Кримінальна відповідальність

За порушення законодавства про працю винні особи можуть бути притягнені і до кримінальної відповідальності. Зокрема, відповідальність за порушення трудового законодавства передбачено наступними статтями Кримінального кодексу України (надалі – «КК України»):

– ст. 172 КК України – установлено кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також за інше грубе порушення законодавства про працю;

– ст. 173 КК України – передбачено кримінальну відповідальність за грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

– ст. 175 КК України – передбачено відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності.

Враховуючи різноманітність видів відповідальності за порушення трудового законодавства роботодавцям варто ґрунтовно задуматися перед тим, як вдаватись до відповідних кроків щодо працівника, адже економічні ризики від таких дій є значними.

                                                                                           Головний  державний інспектор відділу

                                                                                           з питань праці  південно-східного напрям-

                                                                                           ку управління інспекційної діяльності

                                                                                            у  Чернівецькій області  Південно-Західного

                                                                                           міжрегіонального  управління Державної

служби з питань праці   Дамаскін І.Г.