У разі виявлення розбіжностей, платники земельного податку мають право звернутися до податкового органу з метою проведення звірки

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області нагадують, що громадяни – платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Нагадаємо, відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розділу XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

П’ять важливих акцентів про порядок використання РРО та застосування з 1 жовтня 2023 року штрафів за його порушення

В.о начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Наталія Чернівчан звертає увагу представників підприємництва області про те, що 1 серпня 2023 року набрав чинності закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року № 3219-ІХ (Закон №3219), який зокрема вносить зміни в частині застосування та відповідальності за порушення вимог Закону про РРО.

Перший акцент – посадовиця звернула увагу на те, що  РРО (ПРРО) зобов’язані використовувати ФОП ІІ-ІV груп, незалежно від виду діяльності та обсягу доходу та ФОП на загальній системі оподаткування – всі хто здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Другий акцент – роз’яснила які категорії підприємців можуть  здійснювати діяльність без РРО/ПРРО.

Винятком є ФОП І групи (тобто підприємці  без найманих працівників, що торгують на ринках і надають побутові послуги) та ФОП, які приймають оплату виключно банківськими переказами на реквізити IBAN, E-banking.

Також мають право не застосовувати РРО/ПРРО ФОП ІІ-ІV груп, які здійснюють торгівлю у селі, застосовують розрахункові книжки та дотримуються наступних вимог:

річний обсяг доходу однієї точки продажу не більше 1,09 млн у рік; точки продажу не знаходяться в одному торговельному об’єкті де продають підакцизні товари;

не ведуть дистанційну торгівлю та  місцевими радами не прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО.

Однак ці винятки не розповсюджуються на тих, хто реалізує технічно – складні товари, лікарські засоби, ювелірні прикраси та акцизну продукцію.

Важливо! Тобто сільські продавці побутової техніки та технічно – складних товарів, власники аптек, ювелірних салонів, магазинів з алкоголем та тютюном зобов’язані обладнати торговельні точки РРО.

Третій акцент – необхідно враховувати перелік видів діяльності які можна провадити без застосування РРО/ПРРО та розрахункових книжок.

Згідно ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються:

при продажі води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах навчальних закладів;

при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;

представники бізнесу, який в місцях отримання товарів (послуг) контрагентами не здійснюють готівкових розрахунків (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);

при здійснені розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів;

при здійсненні продажу в кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

Четвертий акцент – податківці мають право проводити фактичні перевірки і за порушення порядку використання РРО/ПРРО з 01.10.2023 знову штрафуватимуть

Разом з тим, внесеними змінами ЗУ №3219 передбачено звільнення від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО, вчинені у період з 01.01.2022 до 01.10.2023.

Звільнення не стосуються при порушенні порядку розрахунків при продажу підакцизних товарів, діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти та у сфері організації та проведення азартних ігор;

П’ятий акцент – вся необхідно платникам інформація щодо застосування РРО розміщена на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro /.

Зокрема банер містить розділи:

Нормативно-правові акти;

Повідомлення-роз’яснення для платників;

Опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу;

Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows)

Електронні довірчі послуги;

Отримання відповідей на запитання щодо реєстрації та застосування РРО/ПРРО;

Актуальні запитання-відповіді;

Форми ПРРО;

Програмний реєстратор розрахункових операцій;

Пошук фіскального чека;

Презентаційні матеріали щодо впровадження програмних РРО;

Відеоуроки;

Питання дня щодо застосування РРО/ПРРО;

Кампанія впровадження Програмного РРО у регіонах;

Політика конфіденційності безкоштовного програмного рішення Державної податкової служби (ПРРО)

Яка відповідальність застосовується до суб’єктів господарювання разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО?

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, відповідно до п. 10 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання.

Зокрема: на реєстраторах розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) – протягом трьох років;

на програмних РРО (далі – ПРРО) у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону № 265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що контрольна стрічка – це:

а) копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

б) електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Згідно з п. 5 ст. 17 Закону № 265 у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону № 265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).

Статтею 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) визначено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Таким чином, у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансова та адміністративна відповідальність.

Водночас, відповідно до п. 12 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 265, суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.