Чи можна звільнити під час війни жінку, яка має дитину з інвалідністю?

Спираючись на ст. 184 КЗпП, роботодавець за власною ініціативою не може звільнити з роботи:

– вагітну жінку;

– жінку, яка має дітей віком до трьох років (також, коли надано відпустку без збереження зарплати тривалістю, згідно медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6 років);

– одиноку матір при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю.

Виключеннями із загального правила є лише випадок повної ліквідації підприємства або закінчення строку трудового договору. За таких умов допустимо звільнення перелічених категорій працівниць, але з обов’язковим їх працевлаштуванням.

Водночас у Держпраці нагадали, що визначення поняття одинокої матері на законодавчому рівні відсутнє, але відповідно до п. 9 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 р., одинокою матір’ю потрібно вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або такий запис зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Разом з цим, спеціалісти відмітили, що дитиною з інвалідністю вважається особа до досягнення нею 18 років.

 

Як нарахувати компенсацію за відпустки без наявності зарплати у 2023 році? 

Згідно з роз’ясненням Мінекономіки, у разі звільнення працівника з 12.09.2023 за відсутності зарплати в розрахунковому періоді розрахунок середньої зарплати для оплати компенсації відпусток, на які працівник набув право до 31.12.2023, здійснюється з посадового окладу.

 

 

           Чи звільняти працівника, який отримав статус біженця за кордоном – Держпраці

Чи може працівник, який отримав статус біженця в іншій країні, продовжувати перебувати в трудових відносинах з підприємством? Чи обов’язково такого працівника звільняти?               Відповіді надало Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці.

На думку відомства, законодавством про працю не передбачено обов’язку працівника повідомляти роботодавця про своє місцезнаходження та отримання статусу біженця або визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту.

Зважаючи на надскладну ситуацію на території України працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я, не можуть бути звільнені за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП за прогулх без поважної причини, підкреслили у Держпраці. У випадку, якщо робота може виконуватися дистанційно, працівник може продовжувати виконувати свої трудові обов’язки з відповідною оплатою.

Також у відомстві вказали: якщо з працівником відсутній зв’язок, до з’ясування причин і обставин його відсутності, за ним зберігаються робоче місце та посада.