Воєнний стан та загальну мобілізацію продовжено ще на 90 днів: опубліковано закони

9 листопада В. Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні з 16 листопада ще на 90 днів (до 14 лютого 2024 року). Їх опубліковано в “Голосі України” 10 листопада. Відповідно вони набрали чинності з 10 листопада.

9 листопада Президент В. Зеленський підписав:

• Закон від 08.11.2023 №3429-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” (раніше законопроєкт №10211);
• Закон від 08.11.2023 № 3430-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації” (раніше законопроєкт №10212).

       Законами передбачено продовження воєнного стану та загальної мобілізації з 16 листопада строком на 90 днів. Їх опубліковано в “Голосі України” 10 листопада. Відповідно вони набрали чинності з 10 листопада.

Як наголосив Я. Железняк, для продовження треба схвалення ВРУ, де голосування заплановано вже цього тижня. І це буде вже десяте голосування ВРУ за воєнний стан з початку війни. До цього Рада вже дев’ять разів схвалювала такі рішення: 24 лютого, 15 березня, 21 квітня, 22 травня, 15 серпня,  і 16 листопада 2022 року, а цього року – 07 лютого, 2 травня, 27 липня.

                    Держбюджет-2024 прийнято! Знайомимося з основними показниками

9 листопада ВРУ підтримала проєкт Державного бюджету на 2024 рік у другому читанні. За ним розмір мінімальної зарплати з 1 січня становитиме 7100 грн, а з 1 квітня – 8000 грн. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на весь 2024 рік – 3028 грн

Доходи та видатки

1. Доходи Держбюджету –  1.746.270.347.3 тис. грн, у тому числі:

• загального фонду — у сумі 1.574.488.152,2  тис. грн,
• спеціального фонду — у сумі  171.782.192,1 тис. грн.

2. Видатки Держбюджету –   3.308.952.716,5 тис. грн, у тому числі:

• загального фонду —  3.108.221.939,5  тис. грн,
• спеціального фонду —  200.730.777 тис. грн.

            Мінімальна заробітна плата:

• у місячному розмірі: з 1 січня — 7100 грн, з 1 квітня — 8000 грн (у 2023 році – 6700 грн);
• у погодинному розмірі: з 1 січня — 42,6 грн, з 1 квітня — 48 грн (у 2023 році – 40,46 грн).

Також визначено розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1600 грн, що застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду.

Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць (без змін протягом 2024 року)

Крім того, додатково прописано прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення:

• базового розміру окладу судді – 2102 грн;
• посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також податкових і митних органів – 2102 грн;
• посадового окладу прокурора окружної прокуратури – 1600 грн.

У 2024 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становитиме:

• для працездатних осіб – 55%;
• для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100%;
• для дітей – 140% відповідного прожиткового мінімуму.

 Як будемо нараховувати індексацію зарплати у 2024 році?

У прийнятому за основу законопроєкті про Держбюджет-2024 зауважено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації всіх видів доходів буде проводитися наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Тож базовим місяцем буде січень

Ми вже наголошували, що дію Закону про індексацію призупинено поки що лише на 2023 рік. Про це зазначено у п. 3 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2023.

Норми законодавства про індексацію зарплати врегульовано двома нормативними актами:

• Закон про індексацію;
• Порядок №1078.

Ми й тоді вказували, що це не стосується попередніх періодів.

       У прийнятому основу законопроєкті про Держбюджет  призупинення індексації не буде! Але, базовим місяцем для індексації у 2024 році буде січень!

Дійсно, ст. 38 проєкту Закону про держбюджет на 2024 рік встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для  індексації всіх видів доходів населення буде проводитися наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Тобто базовим місяцем для індексації всіх видів доходів населення вирішили встановити січень 2024 року. А перший місяць, який братиметься до розрахунку проценту індексації, буде лютий 2024 року.  Докладніше й на прикладах ми обов’язково розповімо про це вже наступного року, ближче до дати, коли треба буде здійснювати цю індексацію!

                                  А, може, все ж таки грудень? 

Справа в тому, що до Порядку № 1078 змін з 2021 року не вносили. Не нарахування індексації у 2023 році ми проводили тільки через призупинення дії Закону про індексацію за Держбюджетом-2023.

І, якщо подивитися на першу редакцію цього Порядку, таку, яким він був у 2003 році, коли все тільки починалося, в ньому теж була норма:  “Обчислення індексу  споживчих  цін  для проведення індексації грошових  доходів  населення  провадиться  наростаючим   підсумком починаючи з березня 2003 р.  – місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 р.  № 491-IV “Про  внесення  змін  до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

Але, виходячи з прикладів, які були в цій редакції Порядку, базовим був лютий 2003 року. І індекс інфляції за березень 2003 року вже враховувався для проведення індексації.

Якщо так, то зараз базовим місяцем мав би бути грудень 2023 року.

Можливо, так і буде. Сказати це впевнено заважає лише один факт: 2023 рік законотворці виключили з нарахування індексації зарплат. І що саме вони мали на увазі, запроваджуючи нову норму, мали б показати свіжі приклади. Сподіваємось, що зміни до Порядку № 1078 або хоча б листи          Мінекономіки з’являться досить швидко.

Це тим більше необхідно, оскільки цього разу індексація починається не з нуля, а відновлюється. І в багатьох працівників є індексація, зароблена до 2023 року (яку ми, за старою звичкою, називаємо фіксованою).

                Доля суми індексації, заробленої до 2023 р.

Тож з 2024 року має відновитися дія Закону про індексацію та відповідно Порядку №1078. Але в проєкті Держбюджету-2024 нічого не вказується про індексацію за періоди до 1 січня 2023 року.

І ось тепер – нова зміна! І що тепер фахівці Мінекономіки казатимуть про індексацію в 2024 році і чи згадуватимуть про інфляцію з попередніх років, наразі невідомо. Скоріш за все (якщо ця норма Держбюджету-2024 увійде в остаточну редакцію закону) про індекси інфляції за попередні роки всі просто забудуть (як і про фіксовану індексацію, яка залишилася з попередніх років, теж). Однак, почекаємо офіційних роз’яснень.

          Працівника мобілізували: чи оплачувати роботодавцю його е-лікарняний?

Держпраці відповіла, що працівнику, увільненому від виконання свої обов’язків за посадою (професією) на час виконання державних або громадських обов’язків, які здійснюється ним у робочий час, підстав для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності як виплати, що компенсує втрату заробітної плати, немає.

Працівника мобілізували: чи оплачувати роботодавцю його е-лікарняний?

Працівнику, увільненому від виконання свої обов’язків за посадою на час мобілізації, підстав для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності як виплати, що компенсує втрату зарплати, немає

Чи підлягає оплаті електронний листок непрацездатності працівнику, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період?

Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці відповідає: “Ні. Працівнику, увільненому від виконання свої обов’язків за посадою (професією) на час виконання державних або громадських обов’язків, які здійснюється ним у робочий час, підстав для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності як виплати, що компенсує втрату заробітної плати, немає.

Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за кошти Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частиною третьою статті 119 КЗпП України за працівниками, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період зберігаються лише місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову”.

                     Незабаром створять е-реєстр військовозобов’язаних.

8 листопада прийнято за основу законопроєкт №10062. За ним ДПС, Мін’юст та МВС передаватимуть особисті дані про військовозобов’язаних до е-Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Також буде створено Е-кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Незабаром створять е-реєстр військовозобов’язаних: законопроєкт прийнято за основу

За прийнятим за основу законопроєктом №10062 ДПС, Мін’юст та МВС передаватимуть особисті дані про військовозобов’язаних до е-Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Також буде створено Е-кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста

      8 листопада ВРУ прийняла у І читанні законопроєкт №10062 щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану.

Про це повідомив Железняк у своєму Телеграм-каналі.

Ми окремо вже наводили його норми. Коротко зупинимося на них далі.

Проєктом Закону пропонується внести зміни до законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими передбачити:

• інформаційну взаємодію між державними реєстрами у зв’язку з набуттям статусу учасника бойових дій;
• встановлення можливості громадян України подати заяву (звернення) в паперовій або електронній формі відповідно до Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» і, зокрема, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або Єдиного державного реєстру ветеранів війни до відповідних державних органів для набуття статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
• встановлення особливостей набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану на підставі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України оформленою в електронному вигляді.

За змінами Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів буде не просто автоматичною, а електронною інформаційно-комунікаційною системою для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, створеною для забезпечення військового обліку громадян України.

Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах – Податкової служби, МОЗ, Мін’юсту, МВС, ЦВК, Держміграційної служби та інших відомств.