1. Коли роботодавець зобов’язаний надати працівникам неоплачувану відпустку? У Держпраці наголосили, що роботодавець не може відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати на визначені законодавством строки окремим категоріям працівників (крім працівників, що залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
Коли роботодавець зобов’язаний надати працівникам неоплачувану відпустку?
Роботодавець не може відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати на визначені законодавством строки окремим категоріям працівників (крім працівників, що залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури)
Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зазначає, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про відпустки».
Роботодавець не може відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати на визначені законодавством строки таким категоріям працівників (крім працівників, що залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури):
1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – тривалістю до 14 календарних днів;
3) матері або іншим особам, які фактично здійснюють догляд за дитиною, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;
3-1) матері або іншій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
4) учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України – тривалістю до 14 календарних днів щорічно. Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
6) пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
7) особам з інвалідністю I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
8) особам, які одружуються, – тривалістю до 10 календарних днів;
9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;
12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, – тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
14) сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
15) ветеранам праці – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, – тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;
18) працівникам на період проведення у відповідному населеному пункті антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
2. Як діяти на виробництві під час оповіщення повітряної тривоги? Держпраці зазначила, що під час сигналу оповіщення повітряної тривоги всім працівникам та відвідувачам слід залишати виробничі приміщення та проходити до найближчого укриття. Відповідний наказ має бути затверджено на підприємстві.
Як діяти на виробництві під час оповіщення повітряної тривоги?
Під час сигналу оповіщення повітряної тривоги всім працівникам та відвідувачам слід залишати виробничі приміщення та проходити до найближчого укриття. Відповідний наказ має бути затверджено на підприємстві
Управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області інформує керівників підприємств, установ, організацій щодо організації безпеки працівників при виконанні ними своїх трудових обов’язків під час оповіщення повітряної тривоги.
Керівник має видати наказ «Про дії працівників та відвідувачів під час сигналу оповіщення повітряної тривоги», в якому затвердити алгоритм дій працівників та відвідувачів.
У ньому має бути прописано: «Під час сигналу оповіщення повітряної тривоги всім працівникам та відвідувачам залишити виробничі приміщення та пройти до найближчого укриття». У наказі обов’язково слід вказати адреси найближчого бомбосховища та розробити схему маршруту.
Із текстом Наказу, схемою маршруту до укриття та повідомленням про негативні наслідки для життя та здоров’я у разі його невиконання ознайомити під підпис всіх працівників.
Цю інформацію, як діяти, рекомендується розмістити на видному місці для відвідувачів, які можуть перебувати на той час на підприємстві, в установі, організації.
Нагадуємо, що роботодавець несе відповідальність за дії або бездіяльність, які призводять до настання нещасних випадків на виробництві згідно чинного законодавства.
Водночас працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я під час виробничого процесу.
- Працівник став пенсіонером: чи нараховувати ЄСВ на його зарплату? Звільнення від сплати єдиного внеску за працюючих у роботодавця пенсіонерів законодавством не передбачено. Тож ЄСВ на їхню зарплату слід нараховувати за загальними правилами, зазначили у ДПС.
Працівник став пенсіонером: чи нараховувати ЄСВ на його зарплату?
Звільнення від сплати єдиного внеску за працюючих у роботодавця пенсіонерів законодавством не передбачено. Тож ЄСВ на їхню зарплату слід нараховувати за загальними правилами ПС в Одеській області інформує, що сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюється Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами, далі – Закон №2464).
Згідно з абзацом другим п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, є платниками єдиного внеску.
Платники єдиного внеску, зокрема роботодавці, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок за застрахованих осіб (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464).
Звільнення від сплати єдиного внеску за працюючих на підприємстві, в установі, організації (у роботодавця) пенсіонерів законодавством не передбачено.