Необмежений строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення зарплати: новий законопроєкт

         У ВРУ зареєстровано законопроєкт №11107 зі змінами до КЗпП щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати

22 березня 2024 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №11107 “Про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати”.

Метою законопроєкту є приведення норм КЗпП до висновків Конституційного Суду України, ВСУ щодо необмеження будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про нарахування та стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці.

Тож проєктом Закону пропонується встановити, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, не обмежується будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

На кого покладається обов’язок ведення військового обліку: нагадування від Держпраці

       Обов’язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці розповідає, що відповідно до п.8 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, організація військового обліку на підприємствах покладається на їхніх керівників. Обов’язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом.

У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов’язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників на підприємстві. Але така особа повинна відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій».

Чи потрібно на тимчасових працівників подавати повідомлення про прийняття на роботу?

       Вимога про подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до органу податкової служби поширюється на всі випадки оформлення трудових відносин, у тому числі і тимчасових.

Чи потрібно повідомляти Державну податкову службу про прийняття працівника на тимчасові або громадські роботи за направленням центру зайнятості?

         Управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відповідає, що так, потрібно.

Організація та проведення громадських робіт здійснюються на підставі договору про організацію і фінансування громадських робіт, який укладається між центром зайнятості та роботодавцем відповідно до рішення місцевого органу влади.

З особами, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають у письмовій формі строковий трудовий договір на строк, який не може протягом року перевищувати 180 календарних днів. Про участь осіб у таких роботах роботодавці вносять записи до трудових книжок працівників. На осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Вимога про подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до органу податкової служби поширюється на всі випадки оформлення трудових відносин, в тому числі і тимчасових.

Кадровий облік у роботодавців з районів активних бойових дій: розʼяснення від Держпраці

         Організацію кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій роботодавець визначає самостійно. Але є умова – забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку зарплати

Організація кадрового діловодства в умовах воєнного стану була серед ключових питань інформаційного семінару, який в одній із сільських рад Пологівського району провели посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області. Вони нагадали норми ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка передбачає, що порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій роботодавець визначає самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці. З огляду на це варто затвердити локальний нормативно-правовий акт, який би унормовував ведення діловодства в умовах воєнного стану.

У ньому слід вказати, які документи вести обов’язково, а ведення яких на період дії воєнного стану призупиняється, а ще визначити порядок комунікації роботодавця з працівником стосовно обміну документами. Також інспектори звернули увагу на дотримання законодавства щодо праці неповнолітніх, недопущення мобінгу й дискримінації працівників із інвалідністю та ВІЛ/СНІД, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у трудових відносинах і необхідність психосоціальної підтримки на робочих місцях.

Особливості надання навчальної відпустки працівникам-студентам: розʼяснення від Держпраці

         На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів надається додаткова відпустка тривалістю 40 календарних днів

Особливості надання навчальної відпустки працівникам-студентам: розʼяснення від Держпраці

На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів надається додаткова відпустка тривалістю 40 календарних днів

Працівниця, яка заочно здобуває другу вищу освіту, поцікавилася в посадовця управління інспекційної діяльності у Запорізькій області, чи має вона право на додаткову відпустку. Інспектор послався на статтю 216 Кодексу законів про працю України, яка передбачає, що тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу вищу освіту за заочною формою навчання у закладах вищої освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах у цих закладах.

Тобто на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів надається додаткова відпустка тривалістю 40 календарних днів.

Працівниця, яка заочно здобуває другу вищу освіту, поцікавилася в посадовця управління інспекційної діяльності у Запорізькій області, чи має вона право на додаткову відпустку. Інспектор послався на статтю 216 Кодексу законів про працю України, яка передбачає, що тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу вищу освіту за заочною формою навчання у закладах вищої освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах у цих закладах.

Тобто на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів надається додаткова відпустка тривалістю 40 календарних днів.

Чи має право підприємство прийняти на роботу студента з денною формою навчання?

        За наявності вакантних місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше 50% часу відводиться на профпідготовку за програмою практики

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці відповідає на запитання: чи має право підприємство за наявності вакансії прийняти на роботу студента, який навчається на денній формі навчання та проходить практику?

Так. Порядок проведення практики студентів вищих навчальних закладів України затверджено наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 №93, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 30.04.1993 за №35. Практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах.

За наявності вакантних місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше 50 відсотків часу відводиться на загальнопрофесійну підготовку за програмою практики.