Оформлення відносин з тимчасовими працівниками у період воєнного стану
Роботодавець може укладати з тимчасовими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника?
Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зазначає, що з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Як працюватимемо та відпочиватимемо у червні 2024 року?
У червні українці мали б мати подовжені вихідні з 22 по 24 червня (Трійця), а також вихідний 28 червня (День Конституції). Але через війну працівники працюватимуть у ці дні з оплатою праці, як у звичайний (несвятковий) робочий день
Нагадаємо, що відповідно до статті 73 КЗпП на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться, зокрема, у такі святкові і неробочі дні:
- Трійця – цього року 23 червня (неділя) ;
- День Конституції України – 28 червня (п’ятниця).
За статтею 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається зі суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тобто вихідним днем мав би бути понеділок 24 червня (перенесення вихідного з 23.06.2024) та 28 червня (святковий день).
Проте воєнний стан в Україні наразі продовжено до 12 серпня 2024 року. У період дії воєнного стану не застосовуються, зокрема, норми статей 71 – 73 КЗпП (святкові і неробочі дні). На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.
Тож чи дотримуватися старих правил і не працювати 23 – 24 та 28 червня, чи, якщо є потреба, вивести людей на роботу у ці дні – кожен керівник підприємства або фізособа-роботодавець вирішує у 2024 році самостійно.
Зверніть також увагу, що максимальну тривалість робочого тижня під час війни збільшено, і вона становить вже не 40, а 60 годин (ч. 1 ст. 6 Закону №2136). Тому скасовані свята можуть увійти до норми робочого часу і оплачуватися в одинарному розмірі, якщо роботодавець не вирішить, що такий день буде вихідним (і неоплачуваним).
Щодо роботи банків, то наразі інформації від НБУ немає. Проте велика ймовірність, що всі банки та банківська система 23 та 28 червня (як і в попередні святкові дні) працюватимуть у звичайному режимі.
Яким буде розмір мінзарплати у 2025 році: результати зустрічі Федерації профспілок та міністерств
За позицією Мінфіну, у поданому до КМУ проєкті Бюджетної декларації враховано встановлення мінімальної заробітної плати на 2025 рік на рівні 8000 грн
Федерація профспілок України повідомляє, що відповідно до норм національного законодавства (зокрема, статті 10 Закону України «Про оплату праці») та домовленостей чинної Генеральної угоди, 27 травня 2024 року за ініціативою профспілкової Сторони відбулося засідання спільної робочої комісії повноважних представників Сторін з підготовки пропозицій щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2025 рік.
Довідково: СПО об’єднань профспілок листом від 02.04.2024 № 01-13/255-спо ініціював перед Мінекономіки та СПО сторони роботодавців початок переговорів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2025 рік з метою своєчасної підготовки та подання консолідованих пропозицій до проєктів Бюджетної декларації України на 2025-2027 роки та Державного бюджету України на 2025 рік.
Під час засідання заслухано представника Мінекономіки щодо прогнозних макроекономічних показників розвитку економіки України на 2025-2027 роки. Так, Мінекономіки переглянуло прогноз, оприлюднений в жовтні 2023 року, а відповідно й скорегувало показники, схвалені ПКМУ від 15.12.2023 № 1315. Оновлені показники закладені до проєкту Бюджетної декларації на наступний бюджетний період, яку вже подано на розгляд до Кабінету Міністрів України.
Зокрема, очікується зростання ВВП за підсумками 2024 року на рівні 3,5% та у 2025 році – на 6% (проти прогнозованого зростання у 2024 р. на 4,6% та у 2025 р. – на 6,8% відповідно до ПКМУ від 15 грудня 2023 № 1315); інфляція (грудень до грудня) у 2024 році становитиме 8,3%, у 2025 році – 8,9%.
Презентований Мінекономіки сценарій прогнозу включає припущення, які МВФ взяв під свій базовий сценарій прогнозу для України. Міністерство робить й альтернативні сценарії (інші припущення – інший прогноз, більше ризиків – нижчий прогноз зростання ВВП). Серед ризиків воєнного часу, зокрема, окремі логістичні проблеми, неповернення біженців із-за кордону та нестача робочих кадрів; руйнування енергетичного сектору.
Сторони озвучили свої пропозиції щодо визначення розміру основної державної соціальної гарантії в умовах воєнної агресії рф та завданого величезного удару економіці України.
Представниця Мінсоцполітики зазначила, що, за підрахунками Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році становитиме 9639 грн (у цінах квітня 2024 року цей показник становив 8611 грн) і розмір мінімальної заробітної плати має бути не нижче цього показника, проте рішення щодо підвищення мінімальної заробітної плати необхідно приймати з урахуванням реалій та фінансових можливостей бюджету.
Представник Мінфіну доповів, що враховуючи фінансові можливості Держбюджету, ситуацію в країні та інші фактори, у поданому до КМУ проєкті Бюджетної декларації враховано встановлення мінімальної заробітної плати на 2025 рік на рівні 8000 грн. Щодо розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду ЄТС – на 2025 рік він прогнозується на рівні грудня 2024 року, який буде визначений в кінці поточного року.
Олександр ШУБІН, перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок зазначив, що розуміючи, що ми перебуваємо в кризовій ситуації, Профспілкова сторона пропонує шукати рішення щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати між двома показниками: фактичним розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін, який озвучений під час переговорів Мінсоцполітики (9639 грн у 2025 р.), а також розміром 50% від прогнозної середньомісячної заробітної плати працівників на кінець 2024 року (за попередніми розрахунками профспілок – 10 905 грн).
Така пропозиція враховує:
- домовленості чинної Генугоди при визначенні розміру мінімальної заробітної плати орієнтуватися на фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- прийняту у 2022 році Директиву (ЄС) 2022/2041 про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі та домовленості чинної Генугоди щодо забезпечення співвідношення мінімальної заробітної плати до середньомісячної заробітної плати на рівні 50% на кінець року.
Водночас у лютому ц.р. Адміністративною Радою МОП досягнуто домовленість щодо визначення поняття «living wage», як рівня заробітної плати, необхідного для забезпечення гідного рівня життя працівників та їхніх сімей, з урахуванням обставин у країні та розрахованого за роботу, що виконується протягом нормальної тривалості робочого дня.
Також Олександр Шубін наголосив на необхідності:
- вирівнювання посадового окладу (тарифної ставки) працівника І т.р. ЄТС та мінімальної заробітної плати, що сприятиме відв’язці інших невластивих платежів від прожиткового мінімуму, принаймні, для працездатних осіб та завершенню реформи, яку розпочато Мінсоцполітики та підтримано Комітетом ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів;
- продовження роботи з оптимізації структури та механізму визначення мінімальної заробітної плати, яку Мінекономіки розпочало у 2021 році за участі соціальних партнерів, зокрема, на виконання домовленості Генеральної угоди;
- актуалізації мінімальної заробітної плати протягом 2025 року;
- підсилення ролі колективно-договірної складової. Директивою (ЄС) 2022/2041 про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі рекомендується, зокрема, забезпечити охоплення понад 80% працюючих колективними договорами та угодами, в яких встановлюються розмір мінімальної заробітної плати та інші системи оплати праці. З цією метою необхідно скасувати п. 5 Перехідних положень Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» про заборону використання мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для колдоговорів, що сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів від секторів, які можуть працювати та сплачувати вищі зарплати.
Водночас заступник Голови СПО роботодавців Сергій БІЛЕНЬКИЙ висловився за підвищення мінімальної заробітної плати у 2025 році до 8500 гривень (на 6% – 8,5% від поточного рівня відповідно до інфляційних очікувань та можливостей держави). Також було запропоновано повернутися до переговорів щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати у 2025 році у разі позитивних тенденцій в економіці.
Чи потрібно повідомляти ДПС про прийняття працівника на тимчасові роботи?
Вимога про подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до органу податкової служби поширюється на всі випадки оформлення трудових відносин, у тому числі і тимчасових
Чи потрібно повідомляти Державну податкову службу про прийняття працівника на тимчасові або громадські роботи за направленням центру зайнятості?
Управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відповідає: так, потрібно.
Організація та проведення громадських робіт здійснюються на підставі договору про організацію і фінансування громадських робіт, який укладається між центром зайнятості та роботодавцем відповідно до рішення місцевого органу влади.
З особами, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають у письмовій формі строковий трудовий договір на строк, який не може протягом року перевищувати 180 календарних днів. Про участь осіб у таких роботах роботодавці вносять записи до трудових книжок працівників. На осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Вимога про подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до органу податкової служби поширюється на всі випадки оформлення трудових відносин, у тому числі і тимчасових.
Правила переведення сумісника на основне місце роботи: розʼяснення від Держпраці
Роботодавець має право перевести працівника з роботи за сумісництвом на основне місце роботи. Для цього працівнику слід написати відповідну заяву та надати належно оформлену трудову книжку, а роботодавцю – видати наказ про переведення
Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зазначає, що відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, установах, організаціях. Зазначене дає змогу працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці України, Мін’юсту України, Мінфіну України від 28.06.1993 № 43 (далі – Положення №43).
Якщо працівник оформляється на роботу за сумісництвом, то пред’являти трудову книжку йому не обов’язково. Крім того, лише за бажанням працівника йому вносять запис до трудової книжки (окремим рядком) про роботу за сумісництвом за місцем основної роботи.
Згідно з п. 1 Положення № 43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регуляторної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Таким чином, працівника, якого оформлено на підприємство сумісником, звільняти не потрібно, адже місце його роботи не змінилося і трудові відносини не припинялися, а змінилися лише умови праці.
Роботодавець має право перевести працівника з роботи за сумісництвом на основне місце роботи. Для цього працівнику необхідно написати відповідну заяву та надати належно оформлену трудову книжку, а роботодавцю – видати наказ про переведення працівника з роботи за сумісництвом на основне місце роботи.
У випадку якщо за бажанням працівника до трудової книжки внесено запис про роботу за сумісництвом, то наступним (після запису про звільнення з основного місця роботи) має бути запис про переведення на основне місце роботи.
При переведенні працівника – сумісника на роботу на основне місце трудовий договір не припиняється, а продовжується і відповідно зберігається робочий рік, за який надається щорічна основна відпустка, оскільки дата прийняття на роботу залишається незмінною.
Якщо договір із сумісником було розірвано та укладено новий за основним місцем роботи, то відповідно до частини першої ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон «Про відпустки») звільненому працівнику виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Від редакції: Зауважимо, що Положення №43 вже втратило чинність, але інших норм законодавства по сумісникам не встановлено, тому фахівці Держпраці спираються на Положення.
Сканування трудової книжки на портал е-послуг ПФУ: чи потрібен військовий квиток?
Якщо у трудову книжку запис про проходження строкової військової служби внесено, у тому числі зазначено номер військового квитка та дату його видачі, то сканувати військовий квиток та надавати до е-трудової не обов’язково
ПФУ наголошує, що період проходження строкової військової служби зараховується до страхового стажу.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи до 1 січня 2004 року, є трудова книжка. Запис про проходження строкової військової служби вноситься до трудової книжки на основі військового квитка.
Якщо у трудову книжку такий запис внесено, у тому числі зазначено номер військового квитка та дату його видачі, то сканувати військовий квиток та надавати до електронної трудової книжки не обов’язково.
Якщо ж у трудовій книжці не зазначено період строкової військової служби або період зазначено, але в підставах не внесено номер військового квитка та дату його видачі, то для підтвердження періоду військової служби військовий квиток потрібно відсканувати та додати до електронної трудової книжки.
Головний державний інспектор відділу
з питань праці південно-східного напрям-
ку управління інспекційної діяльності
у Чернівецькій області Південно-Західного
міжрегіонального управління Державної
служби з питань праці Дамаскін І.Г.