Фізичні особи-підприємці, які зобов’язані вести облік товарних запасів, обліковують всі товари, які знаходяться в реалізації

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області нагадують, що підприємці, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи в безготівковій формі, що при продажу товарів вони зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Така норма передбачена в ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2021 року № 496, набрав чинності з 26 листопада 2021 року. Відповідно до цього Порядку платники податків, які відповідно до законодавства проводять розрахункові операції з застосуванням РРО або ПРРО, зобов’язані вести облік всіх товарних запасів, а не певних товарів, за місцем їх реалізації. Облік товарних запасів ведуть фізичні особи – підприємці шляхом постійного внесення до форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Підприємець, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Нагадаємо, товарний облік зобов’язані вести фізичні особи – підприємці, які здійснюють розрахункові операції та перебувають на загальній системі оподаткування, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ та фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які торгують технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту; лікарськими засобами та виробами медичного призначення; ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

За який період податкові органи можуть здійснити перерахунок з податку на нерухоме майно за зверненням фізичної особи?

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують, що податкова служба за зверненням фізичної особи може здійснити перерахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три останні звітні податкові роки.

При цьому строк давності, визначений ст. 102 Податкового кодексу України, збільшується на період з дати початку дії карантину до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», тобто на строк з 01.03.2020 по 27.05.2022.

Нагадаємо, відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.

Щодо порядку сплати ПДФО з доходів, одержаних ФО від надання нерухомості в оренду ФО, яка не є самозайнятою особою

 Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, згідно з п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ.

Так, згідно з 119 прим.1.1 п. 119 прим.1 ст. 119 прим. 1ПКУ порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн. за кожне таке порушення.

Дії, передбачені п.п. 119 прим.1.1 п. 119 прим.1 ст. 119 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн. за кожне таке порушення.

Щиро дякуємо за співпрацю!

Головне управління ДПС у Чернівецькій області

Відповідальна за контакти зі ЗМІ та громадськістю:

завідувач сектору комунікацій Коцим’юк Марія Михайлівна (т./ф.): (0372) 54-55-76

e-mail: cv.official@tax.gov.ua (для публічних запитів);

e-mail: cv.press@tax.gov.ua  (для листування зі ЗМІ)