Інклюзія — це процес активного залучення та участі всіх громадян у суспільному житті, незалежно від їхніх фізичних, розумових чи інших особливостей, з метою усунення бар’єрів та створення рівних можливостей для кожного. Це означає пристосування соціального, освітнього та інших середовищ до потреб людей, а не пристосування людей до середовища.
Важливим кроком на шляху до побудови інклюзивного середовища стало ухвалення Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.
Держави-учасниці визнають, що всі особи є рівними перед законом і за ним та мають право на рівний захист закону й рівне користування ним без будь-якої дискримінації.
Держави-учасниці забороняють будь-яку дискримінацію за ознакою інвалідності й гарантують особам з інвалідністю рівний та ефективний правовий захист від дискримінації на будь-якому ґрунті.
Держави-учасниці зобов`язуються забезпечувати й заохочувати повну реалізацію всіх прав людини й основоположних свобод всіма особами з інвалідністю без будь-якої дискримінації за ознакою інвалідності.
Принципами Конвенції про права осіб з інвалідністю є:
– повага до притаманного людині достоїнства, її особистої самостійності, зокрема свободи робити власний вибір, і незалежності;– недискримінація;
– повне й ефективне залучення та включення до суспільства;– повага до особливостей осіб з інвалідністю і прийняття їх як компонента людської різноманітності й частини людства;– рівність можливостей;– доступність;
– рівність чоловіків і жінок;– повага до здібностей дітей з інвалідністю, що розвиваються, і повага до права дітей з інвалідністю зберігати свою індивідуальність.
Документи:
Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю
Довідник безбар’єрності, розроблений у межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів».