За позицією Мінекономіки, законопроєкт від Уряду дозволить здійснити перерозподіл функцій Держпраці між центральними органами виконавчої влади. Частину повноважень передадуть до МВС, Міненерго, Держгеонагляду, Держспоживслужби

06 квітня 2023 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання круглого столу на тему «Перспективи та напрями реформування Державної служби України з питань праці».

Учасники заходу обговорили шляхи підвищення ефективності роботи Державної служби України з питань праці відповідно до основних завдань, покладених на цей орган виконавчої влади, зокрема щодо зниження рівня незадекларованої праці.

       «Державна служба з питань праці є доволі сильним, майже фіскальним органом після Державної податкової служби. Інституція потужно впливає на роботу будь-якого бізнесу. Державна служба з питань праці на сьогодні відповідає за охорону праці, стан справ з неформальною зайнятістю та боротьбу з «тіньовою» зайнятістю, – зазначила у своєму виступі Голова Комітету Галина Третьякова. – Реформування цієї Служби є нагальним. Маємо сконцентруватися в першу чергу на проблемі неформальної праці. Маємо мотивувати роботодавця та працівника переходити на формальну працю».

Під час своїх виступів урядовці зазначали, що за активної імплементації законодавства Європейського Союзу осторонь не залишається питання щодо перегляду функцій у центральних органах виконавчої влади, зокрема функцій Державної служби України з питань праці. Варто зазначити, що Кабінет Міністрів України регулярно переглядає функції та повноваження органів влади з метою їх оптимізації, усунення дублювання, скорочення витрат на утримання управлінського апарату і підвищення ефективності державного управління. Заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна повідомила, що серед останніх напрацювань Міністерства в цьому питанні – розробка проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Вказаний законопроєкт дозволить здійснити перерозподіл функцій між центральними органами виконавчої влади, зокрема щодо:

• поводження з вибуховими матеріалами та здійснення державного гірничого нагляду;
• проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті;
• реєстрації та обліку виcокотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів;
• дотримання законодавства про рекламу.

      «Законопроект передбачає передачу цих непрофільних для Державної служби України з питань праці політик до інших органів виконавчої влади, зокрема до МВС, Міненерго, Держгеонагляду, Держспоживслужби. У березні 2023 року проєкт законодавчої ініціативи був схвалений Урядом, – повідомила Тетяна Бережна. – Таким чином Служба зможе сконцентруватися на ключових функціях, які передбачені європейськими директивами, та спрямовувати зусилля на боротьбу з тіньовою, неформальною зайнятістю. Кожен сплачений податок – дуже важливий, особливо під час війни.     Законопроєкт готується до реєстрації в парламенті».

Голова Комітету Галина Третьякова висловила сподівання, що саме реалізація положень законопроєкту вплине нарешті на зниження рівня незадекларованої праці в Україні. Станом на початок 2022 року кількість неформально зайнятих працівників становила близько 3 мільйонів осіб. «Тіньова зайнятість» призводить до недоотримання державою податків та зборів на суму мінімум 100 млрд грн на рік.

Голова Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера у своєму виступі зазначив, що місією Держпраці є забезпечення задекларованих (контроль за оформленням трудових відносин), безпечних (забезпечення безпеки під час виконання робіт у всіх сферах: від металургії до лікарень та шкіл), оплачуваних (своєчасна і в повному обсязі виплата заробітної плати, дотримання її мінімального розміру та мінімальних гарантій в оплаті) та здорових (контроль за медичними оглядами, наявністю шкідливих факторів на робочих місяцях) трудових відносин.

        «Ми шукаємо шляхи підвищувати ефективність Служби. Під час війни ми здійснили організаційну реформу: на 30% оптимізовано чисельність адміністративного персоналу, на 45% скорочено чисельність керівного складу, натомість ми збільшили штатну кількість інспекторів на 286 посад. Це дозволяє оперативно виконувати завдання, які стоять перед службою», – повідомив пан Дегнера.           Водночас Голова Державної служби України з питань праці зауважив, що плинність кадрів серед інспекторів праці щороку становить близько 20%, зокрема через неконкурентність рівня оплати праці інспектора. Так, заробітна плата новопризначеного інспектора без стажу державної служби на сьогодні становить 5296 грн.

       «Робота за мінімальну зарплату з такими ризиками, коли навантаження на одного інспектора праці в середньому 30 тисяч працюючих створює корупційні ризики. Щоб таких ризиків не було, люди мають працювати за достойну заробітну плату», – зазначив у своєму виступі Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк. При цьому пан Цимбалюк додав, що до критеріїв оцінки роботи інспекторів праці потрібно включати, серед іншого, показники щодо кількості людей, які загинули або травмувалися під час роботи.

Заступник голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні з соціальних питань Сергій Біленький зупинився, зокрема, на важливості постійного підвищення кваліфікації інспекторів з питань праці та розумінні відповідальності інспектора за якість та об’єктивність винесених приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про працю. За його словами, існують випадки успішного оскарження таких приписів в судовому порядку, що свідчить про рівень фаховості інспектора, який складає відповідну письмову вимогу-припис. «Має бути забезпечений баланс між контрольними функціями держави, дотриманням прав працівників та дотриманням інтересів роботодавців. Реформування Держпраці, на нашу думку, має відбуватися на ідеології переходу від каральної до сервісної служби», – зазначив пан Біленький. За його словами, підприємства вітають, серед іншого, добровільний аудит працівниками Держпраці системи охорони праці за запитом бізнесу та можливості виконати рекомендації Служби без застосування штрафних санкцій.

Водночас заступник Голови Федерації профспілок України, голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Василь Андреєв звернув увагу на важливість можливості ефективного впливу Держпраці на безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі.

Серед пріоритетних напрямів діяльності Держпраці, зокрема в умовах воєнного стану, – активізація соціального діалогу та налагодження співпраці з заінтересованими органами. «Ми організували робочу групу. На тристоронній основі зі стороною профспілок, стороною роботодавців, громадянським суспільством ми проговорюємо основні проблематики та визначаємо ключові напрямки діяльності Держпраці. Ми маємо бути впевнені, що виконуємо свою роботу так, як від нас того очікують усі сторони трудового процесу», – повідомив під час свого виступу Ігор Дегнера, звернувши увагу на активну роботу Служби в частині консультаційної підтримки роботодавців та працівників. Варто зазначити, що в період широкомасштабної агресії росії проти нашої держави близько 400 підприємств у процесі релокації зі східних регіонів України скористалися підтримкою Держпраці з організації трудових відносин та безпечних умов праці на нових територіях економічної діяльності. У 2022 році Держпраця сприяла легалізації праці 133 тисяч працівників.

Голова Комітету Галина Третьякова звернула увагу на важливість контролю виконання суб’єктами господарювання нормативу робочих місць з працевлаштування осіб з інвалідністю, а також визначення переліку суб’єктів господарювання, на яких поширюється трудове законодавство. «Наразі в Комітеті потужно обговорюється питання щодо того, хто може адмініструвати контроль за цим нормативом, хто буде займатися загальним наглядом та контролем за дотриманням прав людей з інвалідністю, їх працевлаштуванням на «розумні» робочі місця, пристосуванням робочих місць під потреби особи з інвалідністю», – наголосила пані Третьякова.

Нагадаємо, що 22 березня 2023 року Комітет рекомендував Верховній Раді України розглянути у повторному першому читанні євроінтеграційний проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю за реєстр. №5344-д, доопрацьований Комітетом. Основна його мета – забезпечити на належному рівні, з урахуванням досвіду країн ЄС, реалізацію особами з інвалідністю свого права на працю, зокрема, через стимулювання роботодавців працевлаштовувати відповідну категорію громадян, надаючи можливість особам з інвалідністю працевлаштовуватися в публічному секторі та створювати підприємства захищеного працевлаштування. На підтримку доопрацьованого Комітетом законопроєкту виступають не лише представники Уряду, але і представники бізнесу, які забезпечуватимуть основну кількість робочих місць для осіб з інвалідністю. «Ми в цілому підтримуємо цей законопроєкт. Він врегулював дуже важливе питання незастосування нормативу (квоти) для працевлаштування осіб з інвалідністю на робочі місця, на яких ця категорія громадян об’єктивно працювати не зможе. Ми тривалий час звертали на це увагу.  Водночас у багатьох роботодавців існує питання, де знайти ту кількість осіб з інвалідністю, щоб виконати норму закону щодо кількості працевлаштованих громадян цієї категорії. Це питання потребує додаткової уваги», – повідомив Голова Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні з соціальних питань Сергій Біленький.

Член громадської ради при Комітеті Анатолій Владичанський, своєю чергою, повідомив про підтримку громадськістю імплементації ратифікованих Конвенцій МОП за №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та №129 про інспекцію праці в сільському господарстві. За його словами, чинне національне законодавство необхідно приводити у відповідність до вимог цих Конвенцій. «Крім того, останнім часом Держпраці перетворилася в консультативно-дорадчий орган. Але навіть в умовах війни дуже необхідним є надання можливості Держпраці здійснювати контрольну функцію, зокрема щодо забезпечення безпечних умов праці», – зауважив пан Владичанський.

Завершуючи засідання круглого столу, Голова Комітету Галина Третьякова запевнила, що Комітет опрацює висловлені пропозиції учасників заходу щодо напрямів реформування Державної служби України з питань праці для подальшого врахування в роботі Комітету.

Проведення атестації робочих місць за умовами праці планують скасувати на час війни

Мінекономіки розробило проєкт постанови, яким пропонується надати можливість перенесення

чергової атестації, строк проведення якої настав під час війни. Вона може бути проведена протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану

Правила проведення атестації

Нагадаємо, що атестація може проводитись (і є обов’язковою для робочих місць із наявними шкідливими виробничими факторами).

Однак за відсутності типових виробничих умов, зокрема коли виробничий процес на окремих виробництвах, цехах, робочих місцях працівників зупинений, атестація не проводиться.

Підприємством має бути проведена атестація робочих місць на тих робочих місцях, де триває виробничий процес за типових виробничих умов.

Атестація має бути також проведена на робочих місцях, на яких відновлено виробничий процес у типових виробничих умовах.

Ось такі правила проведення атестації встановлено, й вони діють наразі під час війни. Про це вказували фахівці Держпраці тут.

Але 19 квітня на сайті Мінекономіки зʼявився проєкт постанови КМУ «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Які зміни планують внести до Порядку?

У пояснювальній записці до проєкту постанови КМУ вказується, що під час воєнного стану на деяких підприємствах неможливо своєчасно провести атестацію робочих місць за умовами праці, що позбавляє працівників право на отримання пільг та компенсацій, а також зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Тож розробленим проєктом планують виправити ситуацію.

Зокрема, пропонується надати можливість перенесення проведення чергової атестації, а саме строк проведення якої настав у період дії воєнного стану. За рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, вона може бути проведена протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Результати атестації, проведеної до запровадження воєнного стану в Україні, діятимуть та використовутимуться у період дії воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.

                                                     Свіжі урядові рішення

1. Компенсація роботодавцям за працевлаштування зареєстрованих безробітних.

Уряд постановою від 18.04.2023 р. №338 затвердив порядки компенсації роботодавцям та суб’єктам малого підприємництва частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ, за створення нових робочих місць та за прийняття на роботу офіційно зареєстрованих безробітних.Постанова почала діяти з 21 квітня.

За інформацією Мінекономіки, Уряд затвердив порядки надання компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за створення нових робочих місць та за прийняття на роботу офіційно зареєстрованих безробітних. Відповідну постанову було затверджено на засіданні Кабінету Міністрів України 18 квітня 2023 року.

       Постанова №338 набрала чинності з 21 квітня з дня офіційного опублікування в “Урядовому курʼєрі”. Але Порядок компенсації суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця скасується тільки з 1 січня 2024 року.

Редакція окремо наведе аналіз змін у своєму коментарі.

«Новий механізм запроваджує економічні стимули за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця, а також сприятиме створенню нових робочих місць. Це, своєю чергою, сприятиме збільшенню зайнятості та зменшенню безробіття», – розповіла Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Затверджений документ передбачає виплату компенсації у розмірі 50% фактичних витрат сплаченого єдиного внеску за працевлаштовану особу на нове робоче місце. Компенсація виплачуватиметься роботодавцям, які протягом року виплачують працівникам заробітну плату в розмірі не менше трьох мінімальних зарплат.

За умови збереження такого рівня заробітної плати виплата компенсації здійснюватиметься за кожну працевлаштовану особу впродовж наступних 12 місяців за кошти державного бюджету, передбачені в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Цей механізм запрацює з 1 січня 2024 року.

Також встановлюється, що  суб’єктам малого підприємництва надаватимуть компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця.

Суб’єктам малого підприємництва надаватимуть компенсації у розмірі фактичних витрат сплаченого єдиного внеску за працевлаштованого на нове робоче місце зареєстрованого безробітного, який був скерований центром зайнятості. Компенсація виплачуватиметься за умови, що строк працевлаштування становитиме не менше ніж на 2 роки і виплачуватиметься кожний другий місяць впродовж цього періоду. Планується, що цей механізм запрацює вже цього року.

1. Нові критерії держдопомоги ФОП і малим підприємствам. 

Кабмін постановою від 18.04.2023 р. №348 затвердив нові критерії оцінки допустимості держдопомоги суб’єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів і для підтримки середнього та малого підприємництва. Зауважимо, що до категорій отримувачів держдопомоги належать суб’єкти господарювання, що провадять госпдіяльність у будь-якій галузі.

Уряд затвердив нові критерії допустимості державної допомоги ФОПам

і малим підприємствам

Кабмін затвердив нові критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарю-вання для забезпечення розвитку регіонів і для підтримки середнього та малого підприємництва

 Кабмін постановою від 18.04.2023 р. №348 затвердив нові:

• Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів.

Ці критерії застосовуються Уповноваженим органом з питань державної допомоги для проведення оцінки допустимості державної допомоги, яка надається з метою забезпечення сприяння соціально-економічному розвитку регіонів, для стимулювання інвестиційної активності суб’єктів господарювання та сприяння діяльності щодо вироблення суб’єктами господарювання товарів (виконання робіт, надання послуг).

До категорій отримувачів державної допомоги належать суб’єкти господарювання, що провадять господарську діяльність у будь-якій галузі.

Максимальний розмір державної допомоги становить:

• для суб’єктів великого підприємництва — до 50 відсотків сукупного розміру допустимих витрат;
• для суб’єктів середнього підприємництва — до 60 відсотків сукупного розміру допустимих витрат;
• для суб’єктів малого підприємництва — до 70 відсотків сукупного розміру допустимих витрат.

Максимальний розмір державної допомоги, що може бути наданий отримувачу державної допомоги, визначається з урахуванням сукупного розміру державної допомоги.

Сукупний розмір державної допомоги, включно з незначною державною допомогою, яка надається отримувачеві державної допомоги на відшкодування тих самих допустимих витрат, розраховується як сума державної допомоги за всіма програмами державної допомоги та/або індивідуальної державної допомоги.

Визначення максимального розміру державної допомоги та допустимих витрат здійснюється з урахуванням податків, зборів (обов’язкових платежів).

• Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для підтримки середнього та малого підприємництва.

Ці критерії застосовуються Уповноваженим органом з питань державної допомоги для проведення оцінки допустимості державної допомоги, яка надається з метою створення сприятливих умов для розвитку суб’єктів середнього та малого підприємництва та сприяння провадженню їх господарської діяльності з виробництва ними товарів (виконання робіт, надання послуг).

До категорій отримувачів державної допомоги належать суб’єкти середнього та малого підприємництва, що провадять діяльність у будь-якій галузі.

Максимальний розмір державної допомоги становить:

• на покриття витрат на консультаційні послуги — до 50 відсотків таких витрат;
• на покриття витрат, пов’язаних з участю в ярмарках, — до 50 відсотків таких витрат.

Максимальний розмір державної допомоги для підтримки стартапів:

1) у формі кредитів на пільгових умовах:

• строком на десять років становить 2 млн євро обсягу кредиту за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги;
• строком від п’яти до десяти років визначається як добуток наведеного значення максимального розміру державної допомоги та співвідношення десяти років і фактичного строку кредиту;
• строком до п’яти років визначається на рівні максимального значення розміру державної допомоги у формі кредитів строком на п’ять років;

2) у формі гарантій:

• строком на десять років становить 3 млн євро гарантованої суми за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги;
• строком від п’яти до десяти років визначається як добуток наведеного значення максимального розміру державної допомоги та співвідношення десяти років і фактичного строку дії гарантії;
• строком до п’яти років визначається на рівні максимального розміру гарантованої суми для гарантій строком на п’ять років.
• Розмір гарантії без урахування гарантованої суми з обслуговування кредиту не повинен перевищувати 80 відсотків розміру кредиту;

3) у формі грантів становить до 800 тис. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО

                                             ЗАКОНОДАВСТВА   ПІД ЧАС ВІЙНИ

                                                Адміністративна відповідальність

 За порушення законодавства про працю, посадових осіб підприємств, а також фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (надалі – «КУпАП»).

Стаття 41 КУпАП

1. Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 КУпАП).

Стягнення – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (надалі – «нмдг») (від 510 до 1 700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 100 до 300 нмдг (від 1 700 до 5 100 грн.).

Примітка: Згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

2. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (п. 3, 4 ст. 41 КУпАП).

Стягнення – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8 500 до 17 000 грн.). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн.).

КУпАП передбачено адміністративну відповідальність і за вчинення інших порушень трудового законодавства, а саме:

1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк (ст. 41-1 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.).
2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди(ст. 41-2 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1 700 грн.).

Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати.

3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод(ст. 41-3 КУпАП). Стягнення– штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.).

Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати.

4. Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 КУпАП). Стягнення– штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.
5. Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб’єктів господарської діяльності (надалі – СГД), що діють на території України, фізособами – підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 КУпАП). Стягнення– штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1 700 до 3 400 грн.).
6. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст. 188-4 КУпАП). Стягнення– штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (112 – 170 грн.) і на посадових осіб – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-1 700 грн.).

Бажаєте мінімізувати кадрові ризики для своєї компанії? Спробуйте ІТ-платформу LIGA360:HR. Дізнавайтесь першими про зміни трудового законодавства, контролюйте відгуки про бренд роботодавця, перевіряйте надійність кандидатів та співробітників. 

                                            Фінансова відповідальність

Крім того, до підприємств або фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, за порушення трудового законодавства застосовується відповідальність згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України (надалі – «КЗпП України») у вигляді фінансової санкції (штрафу).

ст. 265 КЗпП України

1. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
2. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
3. Виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків;

За вказані вище правопорушення передбачено стягнення – 10 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 65 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 67 000 грн.), за повторне – 30 розмірів – 195 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 201 000 грн.)

4. Порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;

Стягнення – 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 20 100 грн.).

Примітка: Щодо заборгованості з заробітної плати, згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

5. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;

Стягнення – 2 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 13 400 грн.).

6. Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, залученим до виконання військових обов’язків;

Стягнення – 4 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – 26 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 26 800 грн.).

7. Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;

Стягнення – 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 20 100 грн.).

8. Недопущення до проведення перевірки, перешкоджання в її проведенні з питань неоформлених працівників, неповної зайнятості та неповної сплати ЄСВ і податків;

Стягнення – 16 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення – 104 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 107 200 грн.).

9. Порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище.

Стягнення – 1 розмір мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення – 6500 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 6700 грн.), за повторне – 2 розміри – 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року – 13 400 грн.).

                                                    Кримінальна відповідальність

За порушення законодавства про працю винні особи можуть бути притягнені і до кримінальної відповідальності. Зокрема, відповідальність за порушення трудового законодавства передбачено наступними статтями Кримінального кодексу України (надалі – «КК України»):

– ст. 172 КК України – установлено кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також за інше грубе порушення законодавства про працю;

– ст. 173 КК України – передбачено кримінальну відповідальність за грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

– ст. 175 КК України – передбачено відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності.

Враховуючи різноманітність видів відповідальності за порушення трудового законодавства роботодавцям варто ґрунтовно задуматися перед тим, як вдаватись до відповідних кроків щодо працівника, адже економічні ризики від таких дій є значними.

                                                                                           Головний  державний інспектор відділу

                                                                                           з питань праці  південно-східного напрям-

                                                                                           ку управління інспекційної діяльності

                                                                                            у  Чернівецькій області  Південно-Західного

                                                                                           міжрегіонального  управління Державної

                                                                                           служби з питань праці   Дамаскін І.Г.